Інноваційно-інтенсивний тип виробництва як пріоритетний у розвитку сільського господарства в Україні

Abstract

Розкрито сутнісно-змістову характеристику інноваційно-інтенсивного типу розвитку, виділено його особливості для сільськогосподарського виробництва. Обґрунтовано організаційно-економічний механізм інноваційно-інтенсивного розвитку сільсько-господарських підприємств, який базується на комплексній системі науково-технічних, економічних, технологічних досліджень та розробок і залежить від організаційно-правових, економічних, юридичних і технічних важелів підвищення ефективності діяльності. Виділено та обґрунтовано складову наукового забезпечення інноваційно-інтенсивного розвитку, способи і напрями її реалізації у сільськогосподарському виробництві. Обґрунтовано, що визначальну роль у сучасних умовах для формування інноваційно- інтенсивного типу розвитку відіграє сукупність факторів, які умовно можна поділити на зовнішні та внутрішні, організаційно-управлінські, науково-технічні, технологічні, інформаційні й ін. Проведено факторну диференціацію економічного зростання за інноваційно-інтенсивного типу виробництва, де розмежовано зовнішні та внутрішні фактори економічного зростання і виділено передумови формування інноваційно-інтенсивного типу розвитку на рівні окремих суб’єктів господарювання. Визначено сукупність умов та їх вплив на забезпечення економічного зростання з метою розвитку сільського господарства як високоефективної конкурентоспроможної на внутрішньому і зовнішньому ринках галузі економіки. За результатами досліджень запропоновано сфери застосування наукових розробок та виділено напрями їх реалізації на шляху переходу до інноваційно- інтенсивного типу виробництва у сільському господарстві. До найбільш важливих передумов реалізації запропонованих заходів зараховано: новий рівень взаємодій науки і виробництва, що формуються на основі стратегічного партнерства; прискорення процесу поширення нових технологій; економічно більш привабливі рамкові умови для інноваційної діяльності, насамперед підприємств малого й середнього бізнесу; широке міжнародне співробітництво з метою збільшення власного наукового інноваційного потенціалу; достатню кількість кваліфікованих фахівців, здатних вирішувати на всіх рівнях завдання інноваційного розвитку та інтенсифікації виробництва.