Діагностичний напрям узмістовлення діяльності психологічної служби університету

Abstract

Прикладне дослідження продовжує раніше розпочате авторами наукове пошукування щодо якісно ґрунтовнішого узмістовлення і системної оптимізації діяльності психологічної служби сучасного ВНЗ. Зокрема, деталізуючи й поглиблюючи нещодавно презентовану оргтехнологічну модель функціонування ПСУ, різнобічно розглянуто один із першочергових напрямів діяльності названої служби – психодіагностичний, котрий в авторському досвіді миследіяння отримує інноваційне наповнення, органічно поєднуючи теоретизування і практикування у їх різних формовиявах – феноменології і статистики, оргтехнології і засобів, мислесхем і методик, алгоритмів і процедур діагностування. У підсумку упродовж 2013/2014 навчального року зреалізована програма широкомасштабного психодіагностичного обстеження (2000 студентів 1–4 курсів восьми факультетів ТНЕУ), що дало змогу з’ясувати рівні та особливості перебігу особистісної адаптованості студентів, визначити ступінь згуртованості академічних осередків і створити загальну картину внутрішньогрупових стосунків у кожному студентському колективі та чітко окреслити місце в ньому конкретної особи. Водночас запропонована структурно-функціональна схема психосоціального портрета студентської групи, що уможливлює не лише деталізований аналіз статусних і рольових позицій її членів, а й у перспективі має стати підґрунтям як для розробки практико зорієнтованої освітологічної моделі ефективного студента, так і для проведення низки психоконсультаційних, психокорекційних, психотренінгових та інших заходів задля оптимізації самоактуалізаційного шляху розвитку особистості майбутнього професіонала.