Розбудова ринку енергосервісних послуг: світовий досвід та українські реалії

Abstract

Проаналізовано міжнародний досвід функціонування ринку енергосервісних послуг та енергосервісних компаній як основних його операторів з метою його адаптації до українських реалій та застосування в умовах інституційно-економічного середовища, що склалося в Україні. Зосереджено увагу на тому, що в умовах екзогених та ендогенних чинників, необхідності підвищення енергетичної та екологічної безпеки країни проблема розбудови ринку енергосервісних послуг та посилення ролі енергосервісних компаній як основних його операторів є особливо актуальною. Обґрунтовано методологічні підходи до вивчення та адаптації такого досвіду, суть яких полягає в тому, що розвиненість ринків енергосервісних послуг та їх основні параметри можуть залежати від рівня економічного розвитку, інституційного середовища, забезпеченості паливно-енергетичними ресурсами, кліматичних умов тощо. Виокремлено основні регіони і окремі країни, де спостерігається така залежність. Визначено основні моделі, за якими розвиваються ринки енергосервісних послуг в міжнародній практиці та їх параметри: розмір ринку, ринковий потенціал, основні типи енергосервісних контрактів, інституційне середовище, в якому функціонують ринки, методи фінансування енергозберігаючих заходів. Здійснено оцінювання основних параметрів ринку енергосервісних послуг та діяльності енергосервісних компаній в країнах, що належать до різних моделей з використанням обґрунтованих методологічних підходів. Встановлено, що припущення про те, що параметри ринку енергосервісних послуг залежать від рівня економічного розвитку, інституційного середовища, кліматичних умов, забезпеченості паливно-енергетичними ресурсами підтверджується. Доведено, що у стратегічному вимірі ринок енергосервісних послуг в Україні необхідно розбудовувати за параметрами першої або другої моделі, причому враховуючи інтеграційні наміри України друга модель є більш прийнятною. Проте враховуючи українські реалії на шляху досягнення стратегічних цілей, розбудова ринку енергосервісних послуг має здійснюватися в перехідному режимі на основі досвіду країн, що належить до третьої моделі. В цьому контексті найбільш прийнятним є використання досвіду Польщі і Чехії.