Іншокультура у свідомості та поведінці молодих: суть, зміст, наслідки

Abstract

Ментальна культура українців зорієнтована на високу етичність, поцінування особистості, осмислення макросвіту в мікросередовищі й навпаки. Основою такої духовності є постійне збагачення довкілля як вищої гармонії земного й небесного, в якому твориться універсум. Власне, поступ українців до гармонії між земним і космічним спонукає український світ у своїй культурі найбільше цінувати слово, людину, красу, добро, землю, вічність, матір, дитя, любов як атрибут універсуму. Остання категорія саморозквіту людини має для українця не тільки уречевлений зміст, а й символічно-філософський, який абсолютно виходить за межі побутового прагматизму. Але вимушений іншокультурний поступ (ненав’язлива агресія, прикрита інтеграцією в економічні зв’язки) позбавляє ментальну українську духовність філософської серцевини, без чого голий український індивідуалізм несумісний із здоровим людським прагматизмом, викидає на задвірки українську економіку й пристосовує її до обслуговування інших культур з такою ефективністю, з якою українці протягом більше трьох століть творили найбільші цінності не тільки Російської імперії.