Реалізація суб’єктивно-модального значення у структурі безособово-інфінітивних речень сучасної української мови

Abstract

Шкіцька І.Ю. Реалізація суб’єктивно-модальних значень у структурі безособово-інфінітивних речень сучасної української мови. Статтю присвячено дослідженню суб’єктивно-модальних значень у структурі безособово-інфінітивних речень сучасної української мови. Узято до уваги різні рівні їх організації, розглянуто комунікативні функції висловлювань, оформлених безособово-інфінітивними реченнями. Автор розглядає безособово-інфінітивні конструкції як модальні реалізації безособових речень, доводить їх структурно-семантичну єдність, що дає змогу окреслити межі цих синтаксичних одиниць як окремого типу й протиставити іншим конструкціям у системі простого речення. Shkitska I.Y. Realization of subjective modal meanings in the structure of impersonal infinitive sentences of the modern Ukrainian language. In the article, the realization of subjective modal meanings in the structure of impersonal infinitive sentences of the modern Ukrainian language is investigated. A complex analysis of these sentences is performed, according to different levels of their organization: formal syntactical; semantic-syntactical; and communicative. The view at impersonal infinitive sentences as modal realizations of impersonal constructions proves their structural and semantic unity, which enables to outline their scope as a separate type and to oppose to other constructions in the system of the simple sentence. Шкицкая И. Ю. Реализация субъективно-модальных значений в структуре безлично-инфинитивных предложений современного украинского языка. Статья посвящена исследованию субъективно-модальных значений в структуре безлично-инфинитивных предложений современного украинского языка. Принято во внимание разные уровни их организации, рассмотрены коммуникативные функции высказываний, оформленных безлично-инфинитивными предложениями. Автор рассматривает безлично-инфинитивные конструкции как модальные реализации безличных предложений, доказывает их структурно-семантическое единство, что позволяет очертить границы этих синтаксических единиц как отдельного типа и противопоставить другим конструкциям в системе простого предложения.