Формування пізнавальної активності та самостійності старших дошкільників у педагогічній системі Марії Монтессорі

Abstract

Зазначено, що в період старшого дошкільного віку якісний склад психічних новоутворень дітей змінюється, адже 6–7-й роки життя є базовими й водночас найбільш сприятливими у переході від наочно-образного до абстрактного мислення. Актуалізовано та узагальнено досвід формування пізнавальної активності та самостійності дітей старшого дошкільного віку в педагогічній системі Марії Монтессорі. Зазначено, що концепція М. Монтессорі базується на таких концептах: підготовлене середовище, підготовлений дорослий, дитина як автономний суб’єкт пізнання, індивідуальність дитини. Охарактеризовано функції вихователя в Монтессорі-середовищі (за В. Хромецем): асистувати, зацікавлювати, об’єктивувати і спрощувати. З’ясовано, що середовище має стимулювати пізнавальну активність та сприяти, згідно з поглядами М. Монтессорі, засвоєнню “ідеї порядку”. Визначено зміст дефініції “пізнавальний ентузіазм” – здатність дитини-дошкільника мимовільно реагувати, пізнавати та запам’ятовувати предмети і явища навколишньої дійсності (М. Монтессорі називала цю здатність “розум, що всотує”, або “поглинає культуру”). Обґрунтовано методичні рекомендації щодо використання Монтессорі-матеріалів для розвитку пізнавальної активності відповідно до таких принципів: матеріали передбачають можливість контролю дій, запобіганню і виправленню помилок; матеріали згруповано за освітніми напрямами у центрах активності; матеріали розташовуються “від простого до складного”; матеріали естетично привабливі, гармонійні та візуально структуровані. Визначено, що внутрішня дисципліна є основою пізнавальної, а згодом і навчальної самодисципліни, яка є формотворчим засобом активно спрямованої особистості старшого дошкільника. Підсумовано, що пізнавальна самостійність – це елемент загальної самостійності дитини, яка базується на природних пізнавальних силах і здібностях, формується у просторі функціональної свободи, регулюється внутрішнім механізмом самодисципліни та спрямована на розвиток самодіяльної дитини, здатної до самовиховання. Наголошено, що педагогам потрібно скерувати освітній процес у русло розвитку прагнення дитини бути самодіяльною, самостійною у своїх діях, вчинках, поведінці. Отже, Монтессорі-підхід є актуальним у контексті оновленого змісту дошкільної освіти (2021), спрямований на його реалізацію, і може бути застосовуваний вихователями в сучасних умовах освітнього процесу.