Системний аналіз феномена життєтворчості особистості

Abstract

Стаття присвячена визначенню психологічної сутності категоріального поняття “життєтворчість”, а також здійсненню системного аналізу життєтворчості як явища за методом якісних структур. Обґрунтована авторська теоретична модель цілісності життєтворчості у вигляді матриці за парметрами “адаптація -дезадаптація”, “активність - пасивність”, “творчість -стагнація”, “рефлексія-плюс - рефлексія-мінус” . На основі цього визначений континуум психологічних проявів життєтворчості особистості; зокрема, доведено, що її феноменологія охоплює широкий проблемний простір, який має принаймні три виміри - потенційний (кризи особистості), актуальний (процес життєтворення), граничний (метадіяльнісний рівень активності, інобуття). The article is devoted to the definition of a psychological essence of categorical notion “life creation” and the system analysis of life creation as a phenomenon according to the method of valuable structures. The author’s theoretical model of the entireness of life creation as a matrix with the parameters “adaptation – disadaptation”, “activity – passivity”, “creativity – stagnation”, “reflex+ – reflex–“ has been declared.