Сучасні виклики організації самооподаткування в Україні

Abstract

Актуальність. Історичний досвід самооподаткування на території сучасної української держави свідчить про позитивні ознаки цієї форми мобілізації фінансових ресурсів. Поширення його сьогодні є об’єктивною необхідністю, викликаною неспроможністю фіскальних органів мобілізувати достатній обсяг податків для фінансування заходів з упорядкування та соціально-культурного розвитку населених пунктів. З метою залучення додаткових коштів у формі самооподаткування необхідно вдосконалити його алгоритм й організацію справляння платежів. Мета. Аналіз сучасного стану самооподаткування в Україні, виявлення бар’єрів, які гальмують його поширення, та обґрунтування заходів із їх усунення в частині побудови нового алгоритму цих фіскальних відносин. Висновки. Для ефективної організації самооподаткування запропоновано: прийняти законодавчий акт, який усунув би правовий нігілізм у бюджетному законодавстві; забезпечити органи влади на місцях відповідними матеріально-технічними ресурсами і кваліфікованим персоналом для вирішення процедурних питань; здійснювати прийняття рішень із впровадження цих платежів на принципах законності, соціальної справедливості, економічної обґрунтованості, обов’язковості та цільового використання коштів; проводити просвітницьку діяльність серед населення щодо необхідності використання потенціалу цієї форми мобілізації фінансових ресурсів. Перспективи подальших досліджень. Побудова парадигми самооподаткування, що визначатиме добровільну участь громадян грошовими засобами в заходах з упорядкування та соціально-культурного розвитку населених пунктів.