Проблеми та перспективи комп’ютеризації аудиту банків в умовах цифрової економіки

Abstract

Постановка проблеми. Інформатизація, яка стала атрибутом і важливою умовою сучасного суспільства, активно позначається на всіх сферах життя людини, особливо її фінансово-господарській діяльності. При цьому немає розмежування її вагомості для конкретної фізичної чи юридичної особи. В обох випадках інформатизація однаково значуща. Інша справа – окреслення її обсягів і можливостей використання. В Україні в останні роки цьому питанню почали приділяти значно більше уваги. Причиною цього є той факт, що саме використання сучасних інформатизаційних інструментів і важелів є найбільш вигідним способом оптимізації усіх процесів, які відбуваються в національній економіці загалом і її мікроекономічних складових (суб’єктах господарювання від фізичних осіб-підприємців до величезних корпорацій). На державному рівні даний напрям в галузі аудиту розвинуто через прийняття й уточнення відповідних нормативно-правових актів, в тому числі Закону України №2258-VIII від 21.12.2017 р. «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» (чинний з 01.10.2018 р.) та стандартів аудиту (за рішенням АПУ з 1.06.2017 р. слід керуватися Міжнародними стандартами контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг (МСА) видання 2015 року). Попри те, що в Законі комп’ютеризації аудиту практично не приділяється уваги, в ньому прописано засади його виконання відповідними суб’єктами з використанням міжнародних стандартів. У їх складі є окремий стандарт (МСА 401), який регламентує засади здійснення аудиту в умовах комп’ютеризації. Основними перешкодами на шляху до комп’ютеризації аудиту та ефективного використання інноваційного інформатизаційного інструментарію є стан технічної і програмної складових. Саме вони визначають усі подальші перспективи застосування сучасних інформаційних технологій опрацювання інформації в тому чи іншому функціональному процесі. Не є винятком процес проведення аудиту в сфері банківської діяльності. На тлі зростання вимог до якості аудиту й прийняття відповідних урядових рішень, в тому числі з питань дотримання міжнародних стандартів в цій галузі, актуалізуються дослідження з теорії та практики його проведення в умовах комп’ютеризації саме щодо операцій, здійснюваних банками. Аудит в комп’ютерному середовищі в сучасних умовах може розглядатися як самостійний вид контролю, або як частина загальної системи аудиторського контролю банківської діяльності та її результатів (в т.ч. здійснюваної з метою підтвердження звітності). Проте в обох випадках він належить до групи наукових досліджень, завданням яких є забезпечення високої якості та достовірності аудиторських висновків. На практиці це вимагає його стандартизації, узагальнення теоретико-організаційних засад, розробки методики з врахуванням низки специфічних умов здійснення. З точки зору наукових пошукувань ці питання є достатньо складними завданнями дослідження, актуальність яких з року в рік зростає. Пов’язане це не лише з фактом активного використання комп’ютерних технологій в банківській діяльності, а й з потребою в здійсненні аналітичних оцінок її результатів в процесі проведення аудиту.