Глибина корекції фінансових дисбалансів у зоні євро та проблема відновлення зростання

Abstract

Зазначено, що корекція дисбалансів в ЄВС викликала жваві дискусії з приводу оптимальної політики подолання ризику дивергенції та відновлення конкурентоспроможності. Вказано, що зосередженість на платіжному балансі вписується в рамки одночасного розв’язання проблеми зовнішньої нерівноваги, відпливу капіталів, відновлення зростання та запобігання різноспрямованості траєкторій реальних ефективних курсів. Наголошено, що подолання наслідків кризи потребує більш широкої ув’язки процесів відновлення зростання з індикаторами корекції дисбалансів. Аргументовано, що теоретично темп зростання опісля кризи повинен кореспондувати зі змінними, які засвідчують таку корекцію. На основі регресійного аналізу показано, що така гіпотеза підтверджується частково. Зауважено, що зростання швидше відновлюється там, де має місце суттєвіша корекція платіжного балансу та кредитного ринку, а корекція на ринку нерухомості не є настільки вагомою. Уточнено, що корекція реальних наявних доходів швидше деструктивно впливає на відновлення зростання. Констатовано, що це не означає, що внутрішня девальвація не повинна бути застосована як опція в процесі макроекономічного пристосування. Вказано, що вона повинна супроводжуватись розчищенням кредитного ринку. Акцентовано, що фіскальний простір має критичне значення, оскільки від нього буде залежати те, наскільки користуватиметься довірою фіскальна політика, спрямована на пом’якшення тягаря нагромаджених боргів у секторі домогосподарств. Обґрунтовано, що з точки зору макроекономічного дизайну інтеграційної зони реакція на фінансовий цикл є принципово важливим елементом макрофінансового менеджменту валютного союзу.