Економічне зростання і людський розвиток у країнах ОЕСР: двадцятирічне дослідження даних 2000-2019 рр.

Abstract

Мета дослідження – визначити фактори та процеси, які впливають на економічне зростання та людський розвиток у відносно «вільних» суспільствах і створити основи для формування політики. До цієї категорії належать країни-члени ОЕСР, що підтримують демократично обрані уряди та розвивають ринкову економіку. Група ОЕСР охоплює 37 країн, у т. ч. Колумбію, і в 2019 р. вона відповідала за 63% реального світового ВВП. У статті увагу зосереджено на аналізі даних з 37 країн за двадцятирічний період – з 2000 по 2019 рр. Економічні показники вибрані з баз даних Світового Банку та МВФ, а показники людського розвитку та майнової нерівності взято з веб-сайтів ПРООН (Програма розвитку ООН) та WID (Світова база даних про нерівність). Аналіз показників для цих країн дає змогу зрозуміти фактори та процеси, які впливають на економічне зростання та людський розвиток в економіках держав з демократичним політичним режимом. На основі розрахованого рівняння доведено, що економічне зростання у країнах ОЕСР було значно більшим за вищих показників відкритості економіки та припливу інвестицій як відсотка від загального обсягу економіки, а також за нижчих показників інфляції, змін обмінного курсу та цін на нафту. Темпи економічного зростання також були вищі у «менших» економіках ОЕСР. Оскільки мета уряду – підвищення не тільки доходів, а й рівня життя своїх громадян, необхідно також оцінити взаємозв’язок між економічним зростанням, якістю життя та добробутом громадян. На основі п’ятирічної середньої перехресної регресії виявлено, що економічне зростання в країнах ОЕСР вище у країнах, де нижчий ІЛР. Також у статті встановлено, що економічне зростання має двосторонній причинно-наслідковий зв’язок зі змінами індексу людського розвитку та очікуваної тривалості життя, а також односторонній причинно-наслідковий зв’язок зі змінами очікуваних років навчання (що передбачає вищу освіту) та рівня життя. Інший висновок полягає в тому, що нерівність доходів збільшується в результаті економічного зростання (як за часткою доходу 10% найвищих, так і за часткою нижчих 50%). З огляду на вищевказане очевидно, що питання щодо інвестицій у суспільні блага та соціальної політики у сфері освіти, професійної підготовки, охорони здоров’я та перерозподілу багатства потребують більшої уваги.