Доходи суб’єктів державного сектора: економічна сутність, вітчизняна та міжнародна інтерпретація

Abstract

Загальноекономічне трактування доходу організацій повинне опиратися на визначення таких дефініцій як капітал, економічні вигоди і потенціал корисності та внески власників, узгодження яких повинне опиратися на балансове рівняння. Проте склад об’єктів, що утворюють та вимірюють таку величину має галузеву орієнтацію, і враховує внутрішні організаційні особливості та середовище діяльності суб’єкта. Результати здійсненого дослідження дають нам підстави стверджувати, що критеріями визнання доходу суб’єкта державного сектора економіки від основної діяльності (бюджетного асигнування) є наступні: – формування доходу характеризує процес отримання суб’єктом державного сектора конкретних економічних вигод і/ або потенціалу корисності у формі розподілених із бюджету (державного, місцевого, позабюджетного фонду) податкових платежів (та ін. надходжень), спрямованих на збільшення чистих активів та/або власного капіталу (за виключенням внесків власників); – формування доходу спрямоване на відшкодування економічних ресурсів (факторів виробництва), затрачених при виконанні функціональних обов’язків суб’єкта державного сектора; – такі надходження беруть участь у формуванні власного капіталу суб’єкта і відображаються у звітності у періоді їх отримання незалежно від часу надходження коштів.