Методологічні та практичні проблеми психотерапії у контексті духовної парадигми психології

Abstract

Духовність як іманентне, внутрішнє утворення в душі людини дозволяє стати їй самодостатнім суб’єктом життєдіяльності. Г оловними результатами діяльності практичного психолога, котрий орієнтується на духовну парадигму, є зростання сили Я клієнта та рівня його свідомості, зміцнення орієнтації на духовне. Специфічними у цьому контексті є психологічні технології допомоги, підтримки, сприяння та супроводу функціонування і розвитку людини, груп, суспільних інститутів і суспільства загалом. Spirituality as immanent, inner formation in the soul of a person allows him to become a self-sufficient subject of his life activity. The main results of the activity of a practical psychologist, who is oriented to the spiritual paradigm, is the increasing of the strength of patient’s “I” and the level of his consciousness, support and assistance during the process of activity and development of a person, groups, society institutions and society in whole.