Вчинок як запорука наукового безсмертя (пам’яті Володимира Роменця)

Abstract

В контексті висвітлення переваг і недоліків природничо-наукової психології аналізуються творчі здобутки В.А. Роменця як одного з фундаторів історії формування психологічної науки від найдавніших часів до завершення XX століття, що створена ним на засадах учинкового принципу як методологічного інструменту пізнавальної творчості та систематизації психологічного знання. Стверджується, що власна логіка розвитку психології як фундаментальної людинознавчої науки вимагає здолання позитивізму, наближення до філософії, ґрунтовної методологічної рефлекснії гуманітарної складової, осмислення творчості вченого в контексті культур. In the context of displaying the advantages and disadvan- tages of natural-scientific psychology the creative achieve- ments of V. Romenets’ as one of the founders of history of psychological science from ancient times to the end of the XX century have been analyzed. It has been stated that peculiar logic of development of psychology as a fundamen- tal human-studying science demands overcoming positi- vism, approaching to philosophy, complete methodological reflection of its humanitarian component, comprehension of scientist’s creativity in the context of cultures.