Удосконалення економічної політики та механізмів державного регулювання аграрного сектора в контексті зміцнення його конкурентних позицій

Abstract

Розкрито основні складові державного регулювання аграрного сектора економіки в умовах ринкових трансформацій економіки України, які пов’язані з удосконаленням економічної політики для зміцнення конкурентних позицій сільських товаровиробників на ринку агропродовольчої продукції. Економічний інтерес господарювання в аграрній сфері значною мірою залежить від зовнішніх факторів, які в ринкових умовах докорінно змінили порядок формування доходів у сільськогосподарських товаровиробників в залежності від конкурентоспроможності продукції для одержання дохідності, достатньої для забезпечення розширеного відтворення в сільському господарстві і вирішення соціальних проблем на селі. Здійснено порівняльний аналіз темпів зростання валової продукції сільського господарства з темпами зростання сукупної фінансової державної підтримки галузі, який показав, що за останні дванадцять років темпи зростання виробництва валової продукції випереджають темпи обсягів сукупної підтримки сільського господарства України. Сукупна фінансова підтримка держави характеризується значним діапазоном коливань і спостерігається тенденція до поступового зниження її обсягів. Встановлено, що результатом проведення Державної цільової програми розвитку українського села на період до 2015 р. стало значне недовиконання прогнозованих показників розвитку аграрного сектору. Діюча система фінансування сільського господарства в останні роки не принесла очікуваних фінансових та соціальних результатів, тому зроблено висновок, що існує нагальна потреба зміни принципових підходів щодо їх розробки та реалізації. Стверджується, що ринкові механізми ще не є самодостатніми і потребують організованих дій як учасників ринку, так і держави. Зроблено висновок, що основними напрямами державної фінансової підтримки сільського господарства мають стати: підтримка товарного виробництва та підвищення конкурентоспроможності галузі; підтримка дрібних товаровиробників, сімейних ферм та кооперативних об’єднань; охорона земель та раціональне використання сільськогосподарських угідь; встановлення цін підтримки на окремі види сільськогосподарської продукції; розвиток ринкової інфраструктури; підтримка місцевих ініціатив розвитку сільських територій та якості життя на селі.