Управління трансфером технологій в рамках моделі Quadruple Helіx при реалізації інноваційних проектів розвитку регіону

Abstract

Розглянуто особливості сучасної моделі інноваційного процесу Quіntuple Helіx. У контексті еволюції інноваційних технологій відбувається і зміна моделей інноваційного розвитку та взаємодії – Single Helix Æ Double Helix Æ Triple Helix Æ Quadruple Helix Æ Quintuple Helix конкурентоздатність і перевага систем розробки знань визначена адаптивною можливістю учасників інноваційного процесу поєднувати різні знання та інноваційні способи через cпіврозвиток, співспеціалізацію. У такому разі остання модель Quіntuple Helіx передбачає наявність платформ з відкритою архітектурою, де можуть комбінуватися різні типи знань. Сьогодні серед інструментів, які можуть забезпечити реалізацію положень моделі Quіntuple Helіx, варто відзначити інноваційні мережі, що є оптимальною гібридною формою, яка займає проміжне положення між ринком та ієрархією. Крім того, мережі найбільш ефективно можуть набувати міжнародного характеру, а також впроваджуватись у національну інфраструктуру, що забезпечує модернізацію вітчизняної економіки. Розвиток відповідної інфраструктури трансферу технологій має ґрунтуватися на розширеному розумінні сутності процесів трансферу, згідно з яким він включає не тільки послуги, безпосередньо пов’язані з трансфером і комерціалізацією технологій у вузькому розумінні, а й супутні послуги (навчання, захист інтелектуальної власності, маркетингові дослідження та ін.). Відповідно до практичної реалізації моделі Quіntuple Helix в умовах України пропонуємо розглянути проект створення регіональної мережі трансферу технологій. У рамках проекту пропонується створити мережу трансферу технологій на базі методології інноваційного “хаба”, що має забезпечити зв’язок та координацію підсистем економіки регіону та зовнішнього середовища з метою досягнення стратегічних цілей. Діяльність мережі буде носити широку технологічну тематику, що буде формуватися відповідно до пріоритетів регіонального розвитку та за участю цільових аудиторій. Проаналізовано передумови та особливості формування інноваційної мережі на прикладі грануляторів для виробництва добрив.