Альтернатива розвитку страхового ринку

Abstract

У концепції управління ризиками поряд із страхуванням велике економічне значення має самострахування. Самострахування як форма самостійного покриття збитків за рахунок власних коштів здійснюється різними методами, найбільш поширеними з яких є затратний та фондовий. Перший з них передбачає фінансування невеликих витрат за рахунок поточних коштів підприємства. Другий метод полягає в попередньому формуванні спеціальних цільових фондів. У фінансовій літературі він отримав назву ретроспективного. На користь здійснення самострахування свідчить багато факторів, в тому числі і, безумовно, характер та величина ризику. Зокрема висловлюється думка, що страхуванню, насамперед, підлягають натуральні ризики, тоді як підприємницькі ризики обслуговуються шляхом самострахування.3 Іншими авторами стверджується, що визначальним критерієм є частота та величина ризику. Тобто ризики, які проявляються з великою частотою, але не наносять відчутних збитків, можуть обслуговуватися через самострахування, а всі інші доцільно передавати професійним страховикам. Разом з тим обслуговування особливо великих та катастрофічних ризиків стає невигідним спочатку страховикам - через реальну можливість покриття надзвичайно великих збитків, а потім і страхувальникам - через необхідність сплати непосильних страхових внесків.