НАПРЯМИ ПОКРАЩЕННЯ ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ В АПК УКРАЇНИ

Abstract

Встановлено, що на практиці землекористування застосовують такі технології обробітку грунту: традиційна технологія на базі оранки, технологія безполицевого основного обробітку, технологія мінімального обробітку грунту і нульовий обробіток. Застосування оптимально підібраних агротехнології з відповідними засобами механізації, сільськогосподарських культур і сівозміни дозволяє не лише зменшити емісію вуглецю з грунту, але й накопичувати його в грунті. Аграрії України стараються зменшити витрати на отримання одиниці продукції шляхом запровадження в країні нульових технологій. Важливим аспектом сталого розвитку є планування в землекористуванні. Процес планування повинен базуватися на принципах, які відображають планування сталого землекористування: справедливість, міждисциплінарний підхід, безперервність процедури та розв’язання проблем планування і комплексна соціально-економічна оцінка території. Показано, що органічне землеробство – це система екологічного менеджменту сільськогосподарського виробництва. Вона підтримує та поліпшує біорізноманіття, біологічні цикли та біологічну активність грунтів. Органічне виробництво – це практична реалізація загальної концепції екологічно й соціально збалансованого розвитку. При реалізації в сільськогосподарському виробництві технології органічного землеробства не використовуються ГМО, антибіотики, агрохімікати та мінеральні добрива. Це сприяє зростанню біологічної активності у грунті, відновленню балансу поживних речовин і приросту гумусу і як наслідок, спостерігається підвищення врожайності сільськогосподарських культур. Мінімальна та нульова технології передбачають відмову від механічного обробітку грунту, застосовуються сівозміни, що покращують родючість грунту та використовується насіння вищих репродукцій, які чутливі до нових технологій. Відомо, що оранка плугом завдає значної шкоди мікрофлорі грунту і приводить до деградації родючого шару. Крім цього, під час обертанні пласту грунту руйнується його структура, капіляри та пустоти. Мінімальне втручання людини в його природні структури сприяє біологічним процесам у верхніх шарах грунтового покриву і тим самим захищаючи його від деградаційних процесів і підвищує родючість грунту. Застосування у землеробстві інноваційних ресурсозберігаючих технологій зупиняє деградацію земель, відтворює родючість грунту, забезпечує охорону земель і раціональне їх використання та покращує екологічний стан довкілля. Водночас спостерігається підвищення економічної ефективності аграрного виробництва та врожайності сільськогосподарських культур. Новітні технології забезпечують конкурентоспроможність сільгосппродукції та стабільність її виробництва. Обґрунтовано, що перспективним методом суцільного агроекологічного моніторингу є дистанційний аерокосмічний метод. Дистанційні дослідження дають можливість одержати оперативну й об’єктивну інформацію про динаміку кількісних і якісних показників грунтів, рослинного покриву, лісових масивів на великих територіях. Ефективне землекористування вимагає проведення комплексних еколого-економічних заходів до землі як ресурсу та головного засобу виробництва. Збереження грунтового покриву та підвищення його ефективності у сільськогосподарському виробництві є важливим для стабілізації екологічної ситуації, забезпечення продовольчої безпеки населення та сталого розвитку сільських територіальних громад.