Розвиток інструменту страхування ризиків сільськогосподарського землекористування

Abstract

Розглянуто існуючий стан вирішення проблеми пошуку інструментів фінансово- економічної підтримки підприємств сільськогосподарського сектору економіки, і, насамперед, суб’єктів підприємницької діяльності підгалузі рослинництва. Рівень агроекологічної безпеки на тлі недосконалості нормативно-законодавчої бази її управління за умов економічної кризи в Україні стимулюють шляхи пошуку додаткових важелів забезпечення збалансованого рівня сільськогосподарського землекористування. Найбільш прийнятним для вирішення окреслених проблем є підхід, який має змогу забезпечити не лише фінансову підтримку виробникам агропродукції, а і зменшити ймовірність настання небажаних подій чи ситуацій екологічного характеру з негативними економічними наслідками. Деградаційні процеси, які прогресують в агросфері, є джерелом екологічних загроз при організації виробництва рослинницької пiдгалузі, що потребує розробки відповідної стратегії ведення сільськогосподарського виробництва на основі врахування потреб усіх підсистем аграрного сектора. Для успішного узгодження еколого-економічних протиріч, розробка стратегії господарювання потребує запровадження комплексу інструментів, що підвищить ефективність функціонування еколого-економічного механізму забезпечення збалансованого рівня землекористування. Важливим інструментом у цьому контексті виступає страхування ризиків сільськогосподарського землекористування. Його цільовим призначенням, нарівні зі зменшенням економічного навантаження на підприємства, є послаблення рівня загроз та пом’якшення негативних наслідків землекористування. Юридичним підґрунтям міжнародного рівня для реалізації окреслених завдань на шляху євроінтеграційних прагнень України є Директива Європейського Парламенту та Ради Європи 2004/35/СЕ “Про екологічну відповідальність з метою попередження та ліквідації екологічної шкоди”. Її базовим принципом є спрямування зусиль у напрямі впровадження заходів з упередження з метою недопущення негативних впливів від зниження рівня екологічної безпеки. Проте запровадження у практичне використання інструменту страхування потребує додаткових досліджень теоретико-методологічних аспектів організації процесу такої діяльності. Ключовим вузлом зазначеної діяльності є встановлення систематизованого переліку ризиків, що супроводжують господарську діяльність з використання земель сільськогосподарського призначення.