Сучасні виклики регіонального розвитку: загрози економічній безпеці

Abstract

Піднято проблему сучасних викликів регіонального розвитку, їх впливу як чинника загроз економічній безпеці. Економічна безпека розглядається як складна багаторівнева система, формування якої відбувається на різних рівнях ієрархії управління економікою: держава, сектор економіки, галузь (вид економічної діяльності) регіон, підприємство, місто, село, селище, об’єднана територіальна громада, особа. Визначено, що основними факторами економічної безпеки регіону є його внутрішнє і зовнішнє середовище. Проведена діагностика дозволила констатувати такі його характеристики, як: структурні дисбаланси, невідповідність напрямів регіонального інвестування визначеним пріоритетам, розрив ланцюга створення кінцевого продукту, асиметричність технологічного розвитку промисловості регіонів, проникнення на внутрішній ринок іноземних компаній, невідповідність системи інститутів цілям соціально-економічного розвитку регіонів. Означено нові виклики регіонального розвитку, зокрема: поглиблення регіональних відмінностей у напруженості регіональних ринків праці; активізацію міграційних процесів; посилення відмінностей в інтенсивності структурних зрушень; зниження участі іноземного інвестування; інституційну і бюджетну децентралізацію; загострення проблем організації і фінансування соціальної сфери; поглиблення асиметричності в розвитку транскордонної інфраструктури, що вимагає побудови системи запобіжників зростанню загроз економічній безпеці. Узагальнено методичні підходи до оцінки рівня економічної безпеки. Запропоновано кількісні і якісні індикатори оцінки результатів безпекозабезпечуючих заходів для всіх рівнів ієрархії: регіон, територіальна громада, підприємство, особа. Визначено пріоритетні напрями управлінської діяльності щодо попередження загроз економічній безпеці. З огляду на сучасні виклики, до них віднесено: структурне реформування економіки, підвищення системоутворючої ролі державного підприємництва, міжрегіональне і міжмуніципальне співробітництво, модернізацію соціального захисту в контексті безпеки особи, підвищення безпеки підприємництва, посилення безпеки територіальної громади в умовах політичної, адміністративної, фінансової, фіскальної, економічної і екологічної децентралізації. Обґрунтовано змістовні характеристики кожного з них. Визначено, що подальші наукові розвідки мають бути сконцентровані на емпіричному дослідженні результатів реалізації цих напрямів та виявленні бар’єрів інституалізації процесу забезпечення економічної безпеки.