Часові інтервали як стимули в експериментальному методі заміни задачі: нова версія

Abstract

Когнітивна активізація задачі та експериментальна парадигма для вивчення когнітивних процесів заміни однієї задачі на іншу визначаються як високою актуальністю в останні роки, так і наявністю різних конкуруючих теорій (Allport et al., 1994; Rogers and Monsell, 1996; De Jong, 2000) когнітивної реконфігу-рації задачі. Частково дискусії зумовлені використовуваними експериментальними методами, а саме через те, що в традиційних експериментах усі досліджувані компоненти підготовки задачі є “згорнутими” у часі. Як розв’язок цієї проблеми пропонується нова версія експериментального методу заміни задачі, яка дозволить спостерігати когнітивні процеси долученими до заміни задачі завдяки часовому розповсюдженню процесу її реконфігурації. Центральна ідея цього методу полягає у часовому розповсюдженні декодування імперативного стимулу, тобто у використанні часових інтервалів як стимулів. Метод передбачає також використання інших стимулів, але з тривалістю, що уможливлює розгорнутий перебіг когнітивної конфігурації задачі. Дана стаття присвячена описанню цього методу і тим перевагам, які він може надати.