Особливості формування повної собівартості продукції (робіт, послуг) в управлінському обліку для цілей ціноутворення

Abstract

Визначено економічну сутність та структуру технологічної, виробничої та повної собівартості продукції (робіт, послуг). Встановлено, що технологічна собівартість – це прямі витрати підприємства; виробнича собівартість відрізняється від технологічної на суму змінних загальновиробничих витрат та постійних розподілених загальновиробничих витрат. Доведено, що в системі управлінського обліку для цілей ціноутворення до повної собівартості, окрім виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), доцільно включати адміністративні витрати, витрати на збут та частину інших витрат операційної діяльності. Зазначено, що до інших витрат операційної діяльності, які необхідно враховувати при формуванні повної собівартості продукції (робіт, послуг), віднесено: витрати від первісного визнання та від зміни вартості активів, які обліковуються за справедливою вартістю; витрати на дослідження та розробки; витрати на купівлю-продаж іноземної валюти, метою якої є подальше здійснення операцій в межах операційної діяльності; суми безнадійної дебіторської заборгованості та відрахування до резерву сумнівних боргів; втрати від операційної курсової різниці; втрати від знецінення запасів; нестачі та втрати від псування цінностей в межах норм природнього убутку; визнані штрафи, пені, неустойки. Встановлено, що недоцільно брати до уваги при формуванні повної собівартості такі види інших операційних витрат, як: собівартість реалізованих виробничих запасів; витрати на дослідження та розробки щодо створення принципово нових видів продукції (робіт, послуг); нестачі та втрати від псування цінностей понад межі норм природнього убутку; витрати на утримання об’єктів соціально-культурного призначення. Доведено, що витрати періоду займають важливу частку в операційних витратах вітчизняних підприємств, тому їх оптимізація є ефективним інструментом в ціноутворенні, а також підвищенні прибутковості господарської діяльності підприємства та управління його розвитком. Визначено, що оптимізації витрат періоду операційної діяльності сприяє: організація деталізованого обліку таких витрат в розрізі їх статей; обґрунтоване групування витрат за місцями виникнення і центрами відповідальності; мотивація персоналу за оптимізацію витрат; обґрунтований розподіл витрат періоду операційної діяльності між видами продукції (робіт, послуг).