Сутність та зміст зеленої трансформації сільськогосподарських підприємств

Abstract

Вступ. Глобальні виклики зміни клімату, вичерпання природних ресурсів та екологічна деградація сільських територій актуалізують потребу у формуванні нової моделі розвитку аграрного сектору. У цих умовах зелена трансформація сільськогосподарських підприємств стає ключовим чинником забезпечення їхньої конкурентоспроможності, енергоефективності та екологічної відповідальності. Вона охоплює не лише технологічну модернізацію, а й зміну управлінських, фінансових і поведінкових парадигм господарювання. Відсутність цілісного теоретичного обґрунтування змісту та механізмів реалізації зеленої трансформації на рівні підприємств зумовлює необхідність поглибленого наукового аналізу. Мета статті полягає у теоретичному обґрунтуванні сутності та змісту зеленої трансформації сільськогосподарських підприємств із урахуванням європейського досвіду, національних стратегічних орієнтирів і сучасних тенденцій сталого розвитку. Метод (методологія). Методологічною основою дослідження є системний і порівняльний підходи, які дозволяють комплексно оцінити теоретичні засади та практичні механізми зеленої трансформації аграрного сектору. Використано методи структурно-функціонального аналізу, інституційного моделювання, порівняльного аналізу стратегічних документів ЄС (European Green Deal, Farm to Fork Strategy, CAP 2023–2027) та України (Національна економічна стратегія до 2030 року). Здійснено контент-аналіз наукових публікацій і аналітичних звітів міжнародних організацій (FAO, OECD, UNDP, ЄБРР). Результати. Уточнено поняття «зелена трансформація» як процес системної екологічної модернізації підприємства, спрямованої на поєднання економічного зростання з декарбонізацією виробництва та відновленням природного капіталу. Визначено структурні компоненти трансформації: технологічну (енергоефективні й біоенергетичні рішення), організаційно-управлінську (екологічний менеджмент, корпоративна сталість) та інституційно-фінансову (державні стимули, екоінвестиції, ESG-кредитування). Проведено порівняльний аналіз стратегічних підходів ЄС та України, який засвідчив, що європейська модель є більш системною, із чіткими кількісними індикаторами, тоді як українська перебуває на етапі формування інституційних механізмів. Практичним підтвердженням є діяльність агрохолдингу «МХП», який реалізує біоенергетичні проєкти, сертифіковані за стандартами ISCC EU. Висновки. Зелена трансформація аграрних підприємств України є стратегічним напрямом переходу до сталого розвитку, що передбачає гармонізацію економічних, екологічних і соціальних пріоритетів. Для підвищення результативності необхідне інституційне зміцнення, фінансова підтримка, розвиток системи екологічного менеджменту та створення єдиних індикаторів оцінювання прогресу. Подальші дослідження доцільно спрямувати на формування інтегрованої системи показників моніторингу зеленої трансформації на рівні підприємств і регіонів.Introduction. Global challenges such as climate change, resource depletion, and environmental degradation of rural areas highlight the urgent need to establish a new model of agricultural sector development. Under these conditions, the green transformation of agricultural enterprises becomes a key factor in ensuring competitiveness, energy efficiency, and environmental responsibility. It encompasses not only technological modernisation but also a shift in managerial, financial, and behavioural paradigms of economic activity. The absence of a coherent theoretical framework for the content and mechanisms of green transformation at the enterprise level necessitates further academic inquiry. Purpose. The article aims to provide a theoretical justification of the essence and content of the green transformation of agricultural enterprises, taking into account European experience, national strategic priorities, and current trends in sustainable development. Methodology. The research methodology is based on systemic and comparative approaches that allow a comprehensive assessment of theoretical foundations and practical mechanisms of green transformation in the agricultural sector. The study applies methods of structural–functional analysis, institutional modelling, and comparative analysis of EU (European Green Deal, Farm to Fork Strategy, CAP 2023–2027) and Ukrainian (National Economic Strategy 2030) strategic documents. Content analysis of academic publications and analytical reports by international organisations (FAO, OECD, UNDP, EBRD) was also conducted. Results. The concept of “green transformation” is clarified as a process of systemic ecological modernisation of enterprises aimed at combining economic growth with production decarbonisation and natural capital restoration. Structural components of transformation are defined: technological (energy-efficient and bioenergy solutions), organisational-managerial (environmental management and corporate sustainability), and institutional-financial (state incentives, eco-investment, and ESG-based financing). A comparative analysis of EU and Ukrainian strategic approaches demonstrates that the European model is more systemic and measurable, whereas the Ukrainian framework remains in an early stage of institutional formation. The activities of the MHP agroholding, implementing bioenergy projects certified under ISCC EU standards, serve as practical confirmation. Conclusions. The green transformation of Ukraine’s agricultural enterprises is a strategic pathway toward sustainable development, harmonising economic, environmental, and social priorities. Enhancing its effectiveness requires institutional strengthening, financial support, the development of environmental management systems, and the establishment of unified progress indicators. Future research should focus on creating an integrated monitoring system for green transformation indicators at enterprise and regional levels.