Процесуально-динамічний зміст проектування розв’язку творчих математичних задач

Abstract

Формування задуму творчих математичних завдань відбувається як вичленення орієнтирів у їх структурних елементах, або теоретичних фактах. Ці орієнтири, під дією запитань (основного та похідних), сприяють формуванню провідної ідеї розв’язку особисто прийнятої проблемної задачі. Саме ця ідея сприяє переструктуруванню елементів задачі, спрямовує асоціювання, спонукає виникненню зорових образів, що деталізує процес розв’язання, наповнює його змістом і формує логічний ланцюг між відповідними елементами, наявними й актуалізованими теоретичними фактами. Формування задуму завершується утвердженням суб’єктивного переконання у його достовірності.