Економіко-математичне моделювання наслідків енергетичних субсидій: принцип адекватності

Abstract

У роботі запропоновано підхід до дослідження адекватності економіко-математичного інструментарію, що використовується для оцінки наслідків субсидіювання в енергетичному секторі: моделей загальної рівноваги, часткової рівноваги та міжгалузевого балансу. Аналіз адекватності здійснюється за двома основними напрямами: якісний (гносеологічний) та кількісний (праксеологічний). У процесі перевірки якісної адекватності, у статті вивчаються структура внутрішніх зв’язків об’єкта дослідження та можливості представлення основних характеристик об’єкта аналізованим модельним інструментарієм у межах поставленої економічної задачі. З цією метою використовується адаптована структурна схема наслідків субсидіювання в енергетичному секторі, на базі якої здійснюється порівняння можливостей досліджуваних моделей стосовно відображення ключових характеристик процесів субсидіювання. Виходячи з властивостей аналізованих економіко-математичних моделей та враховуючи особливості предметної області, запропоновано три основні напрями перевірки кількісної адекватності: порівняння ретроспективних даних та результатів розрахунків; порівняння ретроспективних даних та результатів функціонування окремих елементів модельного інструментарію; та оцінка на основі ретроспективних даних величин екзогенних параметрів моделі. У контексті окреслених напрямів у роботі здійснено критичний аналіз можливостей модельного інструментарію щодо задоволення визначених критеріїв праксеологічності. За результатами кількісного та якісного аналізу адекватності модельного інструментарію оцінки наслідків субсидіювання в енергетичному секторі певний пріоритет у межах визначених критеріїв можна віддати обчислюваним моделям загальної рівноваги, які більш повно відображають ключові елементи об’єкта дослідження та мають кращі можливості емпіричного калібрування. Водночас потужніша множина екзогенних змінних моделей цього типу зумовлює необхідність висування додаткових припущень щодо значень цих параметрів і, як наслідок, призводить до збільшення кількості альтернативних сценаріїв та зростання рівня невизначеності отриманих точкових оцінок. Наведений у роботі підхід до вивчення адекватності модельного інструментарію може використовуватись не лише з метою обґрунтування вибору методів дослідження, а і в якості окремого інструменту аналізу, спрямованого на поглиблення розуміння властивостей об’єкта та предмета дослідження в контексті визначених цілей.

This article presents an approach to the validity investigation of the economic models that are used for the energy subsidies impact assessment: general equilibrium, partial equilibrium and “input-output” models. Validity analysis is performed for two key directions: qualitative (epistemological) and quantitative (praxiological). In the process of qualitative validity study, this paper investigates internal connections’ structure of the studied object as well as possibilities of key object features representation using analyzed modelling tools within the given economic problem. For this purpose, an adapted structural diagram, which represents energy subsidies effects, is applied. On the basis of this diagram adopted models features are compared with respect to the subsidization processes key features representation. Taking into consideration properties of the adopted models, as well as special aspects of the subject area, three main fields of the epistemological validity expertise are suggested: comparison of historical data and calculation results; comparison of historical data and modelling tools single elements activity; and exogenous parameters estimation based on the historical data. In the context of selected fields, critical analysis of modelling tools opportunities to meet determined quantitative validity criterions is performed. Considering results of represented models qualitative and quantitative validity analysis, a certain priority, within defined criteria, may be given to general equilibrium modelsthat represent key elements of the studied subject in a more complete way and have better features for empirical calibration. Meanwhile, powerful set of the aforementioned models’ exogenous variables induces the necessity to nominate additional assumptions about parameters’ values and, consequently, leads to an increase in the number of alternative scenarios and uncertainty of point estimates.

Presented in this paper approach to the modeling tools adequacy study cannot only be used for the research methods selection justification but also as a separate analysis tool aimed at deepening the understanding of studied object and subject properties within predefined goals.