Гроші як феномен соціально-філософського буття

Abstract

Гроші «пронизують» усе життя людини, незалежно від того, як би ця людина до них не ставилася. Гроші – це частина життя людини. Але чи може людство жити турбуючись лише про гроші і примноження багатства? Закономірна відповідь – звичайно, ні. Чи завжди той, хто багатий, то і щасливий? Щастя не приходить із задоволенням потреб, воно має глибше коріння. Як говорив Сократ: «Інший живе для того, щоб їсти, а я їм, щоб жити». Звичайно, є люди, які живуть заради накопичення грошей, а відтак бачать тільки себе, а всіх інших не помічають. Формування сили і значущості грошей як вагомого чинника культурно-духовного, цивілізаційного процесу почалося не сьогодні. Кожного разу на зламі епох, коли старе, віджиле буття вичерпувало себе, людина починала переживати страх перед новим, невідомим, яке асоціювалося з кінцем світу. Насправді це стверджувалася нова парадигма світорозуміння. Цей момент, зазначений М. Гайдеґґером як «новий гуманізм», що починається з Cogito («Я мислю, отже, існую») Р. Декарта, яке «розчиняє» екзистенційну тривогу в ентузіазмі («дух підприємництва» В. Зомбарта), полягає у культивуванні наукової об’єктивності й претендує на завоювання світу за допомогою технічного прогресу. Мислитель вважає, що істинною сутністю людини є її здатність перебувати поза самою собою, у «світі Буття», і сприймати відношення з Буттям як «залежність». Сучасна людина розуміє буття як позитивну сутність, співвідносну з можливостями, що виникають через цивілізаційне насильство грошей. Вони відкривають людині, котра живе в їх «світлі», «пронизливо-щирі істини». Гроші й стали джерелом нового, відповідного вимогам сьогодення гуманізму, а разом з тим нової духовності, що відповідає на поклик Буття.