Глобальні дисбаланси у посткризовій перспективі: аналіз теоретичних підходів

Abstract

Обґрунтовані теоретичні підходи до глобальних фінансових дисбалансів, зокрема, Бреттон-Вудс 2, глобальний надлишок заощаджень (global saving glut), відмінності в ефективності фінансових систем, брак активів (assets shortage), суверенний попит на активи та конкурентне нагромадження валютних резервів, стабільність дефіциту поточного рахунку США, структурні фактори заощаджень в Азії; зосереджена увага на доволі відчутній диференціації у сучасних дослідженнях проблем глобальних фінансових дисбалансів; окреслені три генеральні лінії актуального розуміння фактора дисбалансів у структурі детермінант глобальної фінансової кризи, насамперед, пряма обумовленість кризи дисбалансами, спричинення останньої виключно експансивною монетарною політикою США, яка породила нечуваний бум споживання та кредитування, обумовленість кризи сукупністю змін у фінансовому секторі та неадекватною базовою моделлю монетарної політики; наведена низка емпіричних аргументів, які доводять зумовленість кризи існуванням внутрішніх дисбалансів, а не зовнішніх, й, водночас, аргументовано доводиться обмеженість такого підходу; окреслені магістральні лінії теоретичних дискусій з приводу посткризової політики у сфері фінансових дисбалансів.