Об’єкт, предмет, напрямки, методи і засоби соціальної діагностики

Abstract

Уперше на теоретико-методологічному рівні вирішується завдання логіко-змістового взаємодоповнення основних нормативних параметрів відносно нової наукової дисципліни “соціальна діагностика”, а саме обґрунтовуються її мета і завдання, об’єкт і предмет, напрямки розвитку і сфери впливу, методи і способи, засоби та інструменти. Для цього широко використовуються принципи, концепти, форми та інструментарій системомиследіяльнісної методології (Г.П. Щедровицький і його філософська школа) і професійного методологування (Анатолій В. Фурман і чинна школа). Зокрема, запропонована низка мислесхем, котрі утворюють цілісну картину того, що таке соціальна діагностика як надважлива складова професійної діяльності соціального працівника.