Зміст і наслідки інституційних реформ в постсоціалістичних країнах

Abstract

Інституційні реформи впливають на ефективність економіки через механізм мобільності ресурсів, очікувань, довіри, динаміки тіньового сектору та корупції, ступеня економічної свободи та загальної інноваційної спроможності економіки. Характер і зміст цих впливів є суперечливими, а іноді і невизначеними. Тому при проведенні реформ потрібно враховувати специфічні особливості зв’язку змін в інституціональному середовищі з процесами функціонування та розвитку економіки. Найчастіше інституційні реформи справляють диференційований вплив на господарюючих суб’єктів: певні виграють в короткостроковому періоді від зміни правил, але програють у середньостроковому, а інші – навпаки. Ефекти короткострокового позитивного впливу для окремих суб’єктів здебільшого зумовлені перерозподільними процесами, оскільки для відчутного та сталого зростання суспільного багатства за успішних реформ потрібен певний час. Під час інституціонального реформування відбувається цілеспрямована зміна деякої сукупності інститутів, здійснювана суб’єктами, які розробляють і реалізують план трансформації. Через систему різноманітних державних органів із використанням різноманітних механізмів, інструментів, заходів держава, з одного боку, запроваджує інституціональні реформи, з іншого – інституціональні передумови мають визначальну роль для реалізації державної політики в різних сферах, зокрема в економічній. В статті акцентується увага на інституціональних реформах постсоціалістичних країн наприкінці ХХ ст., які були спрямовані на перехід країн з командно-адміністративною економікою до країн з ринковою економікою. Отриманий досвід від вивчення позитивних і негативних рис цих реформ допоможе запобігти помилок у проведенні інституційного реформування України для забезпечення ефективного її розвитку з урахуванням національних особливостей країни.Institutional reforms affect the efficiency of the economy through the mechanism of resource mobility, expectations, trust, the dynamics of the shadow range and corruption, the degree of economic freedom and the overall innovative capacity of the economy. The nature and content of these influences are controversial and sometimes uncertain. Therefore, when carrying out reforms, it is necessary to take into account the specific peculiarities of the connection between changes in the institutional environment and the processes of functioning and development of the economy. Most often, institutional reforms have a differentiated impact on economic entities: the change of rules will affect some positively in the short term, but negatively in the medium term, and will have the opposite effect on others. The effects of a short-term positive impact for individual subjects are mostly determined by redistributive processes, since it takes a certain amount of time for a significant and sustainable increase in public wealth under successful reforms. During institutional reform, a purposeful change of a certain set of institutions takes place, carried out by subjects who develop and implement a transformation plan. Through the system of various state bodies using various mechanisms, tools and measures the state, on one hand, introduces institutional reforms, on the other, institutional prerequisites have a determining role in the implementation of state policy in various areas, economic area in particular. The article focuses on the institutional reforms of post-socialist countries at the end of the 20th century, which were aimed at the transition of countries from a command-administrative economy to a market economy. The experience gained from studying the positive and negative features of these reforms will help prevent mistakes in the implementation of institutional reform of Ukraine to ensure its effective development taking into account the country's national characteristics.