Облік зменшення корисності довгострокових біологічних активів садівництва

Abstract

Introduction. Losses from decline of usefulness of gardening long-term biological assets can be predetermined by climatic conditions, time-dependent biological processes, absence of product quality management system management system and monitoring its indicators, scientific research and developments in the industry, and other economic factors. At the same time it should be noticed that the need for calculation of losses of usefulness reduction are caused by prudence principle which is applied in preparing the financial statements; requirements of Accounting Standards, which should be included while determining the residual value of horticulture long-term biological assets; ability to plan annual list and amount of losses which are necessary torestore the usefulness and timely replenishment of perennial plants. Purpose. The article aims to study the condition and improve the organization and methods of accounting losses from the usefulness reduction of horticulture long-term biological assets. Methodology. The methodological basis of the study is general scientific and special methods of cognition. The methods of causation and abstract logic are used to determine the factors that cause the usefulness reduction of horticulture long-term biological assets. Methods of synthesis, comparison, analysis and synthesis techniques are used in the development of technique of usefulness reduction calculation and sub analytical accounting. Results. The methodology for assessing the losses is reviewed and improved. The technique of losses calculation is developed. In particular, it has been disclosed and justified the order of value refund adjustments on the price index for industrial goods and tariffs for services consumed in agriculture, the cost of dead trees (bushes) and the ratio of the actual state of perennial fruit trees. It has been proposed the subaccount of analytical record of losses. It has been indicated the need for changes in accounting policy of self-supporting enterprises and budget institutions.Вступ. Втрати від зменшення корисності довгострокових біологічних активів садівництва можуть бути зумовлені природно-кліматичними умовами, залежними від часу біологічними процесами, відсутністю системи управління якістю продукції та контролю за її показниками, науковими дослідження і розробками в галузі, а також іншими економічними факторами. Водночас наголошено, що потреба у розрахунку втрат від зменшення корисності продиктована: принципом обачності, який використовується при підготовці фінансової звітності; вимогами стандартів бухгалтерського обліку, які передбачають їх урахування при визначенні залишкової вартості довгострокових біологічних активів садівництва; можливістю планування щорічного переліку та розміру витрат, необхідних для відновлення корисності та своєчасного відтворення багаторічних насаджень. Мета. Метою статті є вивчення стану й удосконалення організації та методики обліку втрат від зменшення корисності довгострокових біологічних активів садівництва. Методологія. Методологічною основою дослідження є загальнонаукові та спеціальні методи пізнання. У постановці проблем статті використано методи причинно-наслідкового зв’язку та абстрактно-логічний для визначення факторів, які зумовлюють зменшення корисності довгострокових біологічних активів садівництва. Методи узагальнення, порівняння, аналізу та синтезу застосовано при розробці методики обчислення втрат від зменшення корисності та субрахунків аналітичного обліку. Результати. Виходячи із вищезазначеного, розглянуто і удосконалено методику оцінки втрат та розроблено форму розрахунку на основі використання витратного підходу. Зокрема, розкрито та обгрунтовано порядок коригування вартості відшкодування на індекс цін на промислову продукцію та тарифи на послуги, спожиті в сільському господарстві, вартість загиблих дерев (кущів) та коефіцієнт фактичного стану багаторічних плодово-ягідних насаджень. У зв’язку з цим запропоновано субрахунки аналітичного обліку втрат від зменшення корисності та вказано на необхідність внесення змін в облікову політику госпрозрахункових підприємств та бюджетних установ.