Трансформація методів оцінювання інвестиційної привабливості підприємств в умовах воєнного стану

Abstract

Вступ. Повномасштабне вторгнення Росії в Україну кардинально змінило парадигму функціонування підприємств та поставило під сумнів ефективність традиційних методологій оцінювання їх інвестиційної привабливості. Воєнний стан створює принципово нові категорії ризиків - фізичне руйнування активів, порушення логістичних ланцюгів, енергетичні атаки, масову міграцію кадрів, які не враховуються класичними моделями аналізу. Українські підприємства змушені адаптуватися до екстремальних умов, що потребує розробки нових методологічних підходів до оцінки їх інвестиційного потенціалу. Мета дослідження полягає у розробці та науковому обґрунтуванні адаптованої методології оцінювання інвестиційної привабливості підприємств в умовах воєнного стану на основі комплексного аналізу українського досвіду 2022-2024 років та інтеграції традиційних фінансово-економічних критеріїв з новими параметрами воєнної стійкості й адаптивності. Методологія дослідження базується на поєднанні теоретичного аналізу наукових праць вітчизняних та зарубіжних дослідників, систематизації міжнародного досвіду підтримки підприємств у конфліктних регіонах, аналізі офіційних галузевих статистичних даних та теоретичному моделюванні на основі публічної фінансової звітності провідних українських компаній різних галузей. Використано методи порівняльного аналізу, статистичного моделювання, сценарного планування та case-study аналізу конкретних підприємств металургійної, ІТ та аграрної галузей. Результати дослідження. Виявлено фундаментальні обмеження традиційних методик оцінювання інвестиційної привабливості в умовах воєнного стану, які базуються на припущеннях про стабільність зовнішнього середовища та передбачуваність ринкових умов. Систематизовано п'ять ключових груп факторів воєнного стану: фізичні ризики, логістичні обмеження, кадрові виклики, енергетичні ризики та регуляторні зміни. Розроблено адаптовану методологію комплексного оцінювання, що включає чотири групи критеріїв з новою системою вагових коефіцієнтів: базові фінансові показники (25%), операційна стійкість (30%), антикризові характеристики (25%) та зовнішня підтримка (20%). Емпірична апробація підтвердила значно вищу точність адаптованої методології порівняно з традиційними підходами при оцінці підприємств різних галузей у воєнний період. Запропонована методологія створює науково обґрунтований інструментарій для міжнародних інвесторів, українських підприємств та інституцій розвитку для об'єктивної оцінки інвестиційних можливостей в умовах високої геополітичної невизначеності. Результати дослідження можуть бути використані для розробки стратегій антикризового управління, програм міжнародної технічної допомоги, критеріїв відбору проєктів для фінансування в конфліктних регіонах. Воєнний стан вимагає кардинального перегляду традиційних підходів до оцінювання інвестиційної привабливості підприємств з акцентом на факторах операційної стійкості та адаптивності замість виключно фінансових показників. Розроблена адаптована методологія демонструє суттєво вищу прогностичну здатність та може бути застосована для оцінки підприємств в інших конфліктних економіках. Подальші дослідження мають розвивати сценарне моделювання, цифрові інструменти оцінки та стандартизацію міжнародних підходів до інвестиційного аналізу в умовах воєнного стану.Introduction. Russia’s full-scale invasion of Ukraine has radically changed the paradigm of enterprise functioning and called into question the effectiveness of traditional methodologies for assessing their investment attractiveness. Martial law has introduced fundamentally new categories of risk — physical destruction of assets, disruption of logistics chains, energy attacks, and mass workforce migration — which are not accounted for by classical analytical models. Ukrainian enterprises have been forced to adapt to extreme conditions, necessitating the development of new methodological approaches to assessing their investment potential. Purpose. The purpose of the study is to develop and scientifically substantiate an adapted methodology for assessing the investment attractiveness of enterprises under martial law, based on a comprehensive analysis of the Ukrainian experience of 2022–2024 and on the integration of traditional financial and economic criteria with new parameters of wartime resilience and adaptability. Methodology. The research combines theoretical analysis of domestic and international scholarly works, systematisation of global experience in supporting enterprises in conflict regions, analysis of official sectoral statistics, and theoretical modelling based on the public financial statements of leading Ukrainian companies from various industries. The study applies methods of comparative analysis, statistical modelling, scenario planning, and case study analysis of enterprises in the metallurgical, IT, and agricultural sectors. Results. The study identifies the fundamental limitations of traditional approaches to assessing investment attractiveness under martial law, which rely on assumptions of environmental stability and market predictability. Five key groups of wartime factors are systematised: physical risks, logistical constraints, labour challenges, energy risks, and regulatory changes. An adapted comprehensive assessment methodology is proposed, incorporating four groups of criteria with a revised system of weighting coefficients: basic financial indicators (25%), operational resilience (30%), anti-crisis characteristics (25%), and external support (20%). Empirical testing confirmed that the adapted methodology provides significantly higher accuracy than traditional approaches when evaluating enterprises from different sectors during wartime. The proposed methodology establishes a scientifically grounded toolkit for international investors, Ukrainian enterprises, and development institutions to objectively assess investment opportunities under conditions of high geopolitical uncertainty. The results may serve as a basis for the development of crisis management strategies, international technical assistance programmes, and project selection criteria for financing in conflict-affected regions. Conclusions. Martial law necessitates a fundamental revision of traditional approaches to assessing enterprise investment attractiveness, with emphasis shifting from purely financial indicators to factors of operational resilience and adaptability. The developed adapted methodology demonstrates substantially greater predictive capacity and can be applied to assess enterprises in other conflict-affected economies. Future research should focus on advancing scenario modelling, digital assessment tools, and the standardisation of international approaches to investment analysis under martial law conditions.