Становлення норм і правил корпоративної взаємодії – запит суспільства в умовах глобалізації

Abstract

Досліджено проблеми формування інституційного середовища корпоративної взаємодії в умовах глобалізації, геоекономічних викликів та появи нового типу соціальноорієнтованого господарювання. Виокремлено стабілізуючий вплив соціалізації бізнесу на суспільство у площині нових суспільних вимог. Розглянуто підходи щодо впровадження практики КСВ в аспекті новітніх тенденційта стратегічних корпоративних цінностей, зорієнтованих на збалансування соціальної активності і зростання доходності активів компанії, модифікації поведінки ТНК на міжнародних ринках в умовах конкуренції, диверсифікації менеджменту з метою підвищення конкурентоспроможності корпорації, їїрепутації в площині формування та реалізації інвестиційних ресурсів, здійснення вертикальної та горизонтальної координації КСВ у процесі співпраці. Розкрито особливості імплементації практик КСВ в економічну діяльність вітчизняних суб’єктів господарювання. Вказано на трансформацію підходів до моделей корпоративної взаємодії відповідно до стандартів та тенденцій постіндустріального світового господарства. Узагальнено міжнародний досвід формування інституційного поля ТНК у частині КСВ з метою диверсифікації домінантних напрямів корпоративної взаємодії в регулятивній політиці держави. Проаналізовано підходи до проблем КСВ міжнародних інститутів, національних урядів та глобальних компаній у площині формування умов координації взаємодії суб’єктів міжнародних економічних відносин. Виокремлено зрізи корпоративного управління – основу побудови фундаменту корпоративної політики в умовах глобалізації. Проведено компаративний аналіз підходів до КСВ в аспекті запиту суспільства на дотримання поваги до норм права, збереження навколишнього середовища, модернізації виробництва та безпеки життєдіяльності. Вказано на креативний механізм реалізації запиту суспільства в умовах соціалізації світової економіки: диверсифікація соціальних послуг та суб’єктів їх надання, стандартизація їх якості та векторна спрямованість соціальних потреб. Звернено увагу на необхідності коригування поняття “КСВ” у напрямку прийняття терміна з більш ширшим тлумаченням, яке б спрямовувалось на інші носії процесу глобалізації – державу, міжнародні та національні організації.