Модульно-розвивальна система як об'єкт соціально-психологічного аналізу

Abstract

Дисертація присвячена висвітленню соціально-психологічних законо¬мірностей розвивальної взаємодії вчителя і учнів в системі модульно-розвивального навчання як соціокультурній організації. Проаналізовані ідеї, принципи, категорії і поняття нової експеримен¬тальної системи, описані соціальні параметри моделі психологічного роз¬витку особистості (полімотивація, соціальна роль, психолого-педагогічний зміст, паритетна освітня діяльність тощо) й обґрунтовані технологічні інваріанти їх взаємозалежного втілення у досвіді педагогічних колективів середніх шкіл. Порівняння наукових підходів до соціального проектуван¬ня розвивальних систем навчання дало змогу описати структуру соціально-психологічного простору розвивальних взаємин у класі, що організується в формі модульного заняття (міні-модуля). Охарактеризовані компоненти інноваційного програмово-методичного забезпечення повного освітнього циклу (знання—уміння—норми—цінності), описана методологія досліджен¬ня ефективності модульно-розвивального процесу. Подані результати системного експертно-діагностичного вивчення основ¬них параметрів і показників психосоціального розвитку вчителів і учнів за нових експериментальних умов свідчать про якісно вищий розвитковий вплив міні-модуля на зростання культурного потенціалу особистості по¬рівняно з традиційним уроком, а також про важливі соціально-психо¬логічні чинники реалізації розвивальної ефективності модульних занять з боку вчителя і учнів. Доведена доцільність нової системи щодо поліпшен-ня психологічної і методичної грамотності педагогів, зростання інтелекту¬ального та особистісного розвитку школярів, підвищення їхньої здатності до неперервної розвивальної взаємодії.