Становлення і розвиток психологічних знань у форматі історії культури

Abstract

У статті дається висока оцінка творчості Володимира Анрійовича Роменця, котрий володів рідкісним даром поєднувати точність і глибину інтерпретації історично-психологічних фактів із прекрасною літературною формою викладу матеріалу. Передусім мовиться про вагомий внесок українського психолога-мислителя в методологію і теорію історії психології, щонайперше в історичне розширення її перемета, хр онологічних р амок історико -психологічних пошукувань, у тому числі й у розуміння генезису та ранніх форм розвитку психологічної думки, котра наявна у творах мистецтв а, релігії та інших пр одуктах культурного досвіду людства. У результаті ним створена нова теорія історико-психологічного процесу, що інтелектуально животочить у лоні історії культури, а також здійснена безпрецедентно евристична спроба розповсюдити поняття про вчинок на сферу історії психології, де вчинок реально виконує функцію одиниці аналізу досліджуваного процесу. Так постає багатопанорамна періодизація історії психології, що не має світових аналогів. Причому вчинок тут набуває статуту як найважливішої категорії у системі психологічних понять, так і використовується вченим як інструмент аналізу найвагоміших людських проблем (скажімо, діалектики життя і смерті) і водночас як принцип логічного поєднання всіх компонентів фундаментального історико-психологічного дослідження. In the article the scientific work of Volodymyr Romenets who possessed the rare gift to combine creativity and the depth of interpretation of historic-psychological facts with a wonderful literary form of presentation a material is highly estimated. First of all we mean the great contribution of the Ukrainian psychologist-philosopher into the methodology and theory of the history of psychology. Finally he created the new theory of historic-psychological process and an exceptionally heuristic attempt to spread the concept about an act onto the sphere of psychology history where the act really performs the function of an element of the analysis of the process being researched has been made. The act gets the status of the most important category in the system of psychological concepts and so far is used by the scientists as an instrument of the analysis of the most vital human problems (for example, the dialectics of life and death) and at the same time as a principle of logical combination of all components of fundamental historic-psychological research.