Peculiarities of the mutually caused development of personality self-consciousness and Self-concept

Abstract

The article highlights peculiarities of the holistic development of self-consciousness, Self-concept and self-esteem as a dialectical complementary of general, special and individual categories in the core of a personality psycho-spiritual life. At the same time, self-consciousness is considered as a holistic psychic new formation, which arises ontogenetically later than consciousness, and the essence of which lies in self-awareness. The dynamic center of consciousness is the Self, which controls the behavior, communication and actions of a human, and the central formation of self-consciousness is the Self-concept that constitutes a system of representations (Self-image), attitudes (Self-attitude), actions (Self-deed) an interconnected set of personality installations that are directed towards himself. It is proved that self-esteem represents a “cell” of self-consciousness, essentially reflects the value and significance that a person attributes to himself. It was made a constructive analysis of the three stages of the self-consciousness development, which was singled out by the German philosopher G. W. F. Hegel: a single, special and general dimension of self-consciousness. It is established that at the personal level, self-consciousness in the structural ratio is a unity of four sides which are caused by a human actions: cognitive (the self-cognition), emotional-valuable (the self-attitude), psycho-regulative (the self-regulation), reflexive (the self-awareness). У статті висвітлено особливості холістичного розвитку самосвідомості, Я-концепції та самооцінки як діалектичного взаємодоповнення категорій загального, особливого та одиничного в осередді психодуховного життя особистості. При цьому самосвідомість розглядається як цілісне психічне новоутворення, яке онтогенетично виникає пізніше свідомості і суть якого полягає в самоусвідомленні. Динамічним центром свідомості є Я, що керує поведінкою, спілкуванням та вчинками людини, а центральним утворенням самосвідомості – Я-концепція, що становить систему уявлень (Я-образ), ставлень (Я-ставлення), дій (Я-вчинок) взаємозалежну сукупність установок особистості, які спрямовані на саму себе. Доведено, що самооцінка являє собою “клітинку” самосвідомості, сутнісно відображає цінність та значущість, котрі особа приписує собі. Здійснено конструктивний аналіз трьох етапів розвитку самосвідомості, які виокремив німецький філософ Г. В. Ф. Геґель, – одинична, особлива і загальна виміри самосвідомості. Встановлено, що на особистісному рівні самосвідомість у структурному співвідношенні становить єдність чотирьох сторін котрі зумовлені вчинками людини: пізнавальної (самопізнання), емоційно-ціннісної (самоставлення), психорегуляційної (саморегуляція), рефлексивної (самоусвідомлення).