Соціокультурні засади концепції «живого права» Євгена Ерліха

Abstract

У статті аналізується новаторський підхід Є.Ерліха до розуміння права. Сьогодні ми можемо констатувати з достатніми підставами, що Є.Ерліх мислив право як соціокультурне, духовне за своєю суттю явище, створене спільними зусиллями соціуму. Є. Ерліх був із тих мислителів, які в епоху засилля юридично-позитивістської методології відстоювали принцип плюралізму в поглядах на витоки права, істину в праві, методологію його дослідження. Право в розумінні вченого постає як живе, складне, багатогранне явище, що тісно пов’язане з життєвими обставинами, визначається ними, акумулює в собі багатий світ людської культури. The article analyzes Ehrlich's innovative approach to understanding law. Today we can state with sufficient grounds that E. Ehrlich thought of law as a socio-cultural, spiritual in nature, created by the joint efforts of society. E. Ehrlich was one of those thinkers who in the era of the dominance of legal-positivist methodology defended the principle of pluralism in views on the origins of law, truth in law, the methodology of its study. According to Ehrlich, law appears as a living, complex, multifaceted phenomenon that is closely connected with life circumstances, determined by them, accumulates a rich world of human culture.