Концепція сталого розвитку світового господарства та трансформація системи цінностей з позиції наукових розвідок

Abstract

Досліджено стан системи цінностей суспільства на сучасному етапі становлення глобального світового устрою. Виявлено ознаки розбалансованості цієї системи через прогрес егоїстично-екологічної поведінки суспільства, спрямованої на нарощування споживання невідновних ресурсів в умовах відсутності глобальних інститутів економічного стримування глобальних суб’єктів світової економіки - основних країн-постачальників енергетичних, земельних та водних ресурсів, а також транснаціональних компаній - трансформаторів цих ресурсів. Наростання тенденцій глобального споживання життєво необхідних ресурсів може призвести до силового варіанта їхнього перерозподілу, тобто виникають загрози гуманітарної та військової безпеки. Однією із основних причин описаних негативних наслідків людської діяльності визначено синдром споживчого невігластва, спричинений домінуванням ціннісної конструкції: збагачення через мотивування споживання для споживання. Обґрунтовано необхідність трансформації' концепції сталого розвитку, яка передбачає одночасну сталість поступу соціуму, економіки та екології: відсталість ціннісної трансформації'соціуму потребує випереджуючого його розвитку, домінування над економічним, а питання екології потребують реалізації гіпершвидких реанімаційних та упереджуючих підходів, заснованих на нових ціннісних орієнтирах такого розвитку. Визначено, що сучасний стан світового господарства, зокрема його ресурсна складова, потребує негайних кардинальних заходів, спрямованих на збалансування векторів його розвитку. Таке збалансування неможливе без вироблення нових інструментів на основі принципово нових концепцій. Глобальна економіка, яка має практично єдиний цільовий орієнтир прибутковості, за останні десятиріччя спотворила систему цінностей суспільства, знівелювавши соціальні, гуманітарні та екологічні цінності. Обґрунтовано необхідність трансформації' споживацьких економічних цінностей у господарські, які мають обслуговувати цілі соціального та екологічного рівнів. Висунуто гіпотезу про те, що зменшення значимості економічних цілей сприятиме виробленню інструментів господарського урядування, здатних пов’язати і збалансувати економічні, соціальні та екологічні вектори сталого розвитку світового господарства.