Соціально-економічні засади суспільної довіри до банківського сектору

Abstract

Розглянуто особливості сучасного економічного розвитку України та сукупність негативних явищ, які позначаються на організації грошово-кредитних відносин. Досліджено інституційні засади формування довіри до банківського сектору з точки зору надійності функціонування комерційних банків та забезпечення стабільності національної валюти. Сформульовано основні напрями забезпечення довіри з боку суспільства до банків як інститутів фінансового ринку, що має ґрунтуватися на ефективній діяльності центрального банку як головного регулятора. Вказано на недоліки сучасної політики Національного банку України (НБУ), пов’язані з виведенням із ринку значної кількості банківських установ та втратою їхніх активів. Визначено пріоритети діяльності НБУ щодо організації ефективного банківського нагляду, жорсткого контролю за процентною і кредитною політикою, створення санаційного банку як напрямів, що слугують гарантією стабільної роботи банківських установ. Обґрунтовано несвоєчасність заходів НБУ щодо переходу до режиму інфляційного таргетування і відмови від регулювання валютного курсу як факторів підриву стабільності національної валюти і зниження довіри до банківського сектору з боку суспільства. Проаналізовано низьку ефективність обрання цільових орієнтирів монетарної політики НБУ з точки зору втрати контролю над інфляцією і курсовою динамікою, відпливу вкладів з банківських установ, збільшення частки проблемних кредитів і збитків комерційних банків. Визначено причинно-наслідкову залежність негативного впливу триразової девальвації на банківський сектор, що стало фактором підриву довіри до нього з боку суспільства, а також фактором недовіри до національної валюти як об’єкта заощаджень, що виявилось головною причиною масованого відпливу депозитів із банківської системи. Запропоновано заходи стабілізації ситуації на грошовому ринку з метою підвищення рівня суспільної довіри до національної валюти і до банківських установ країни.