Екзистенційно-антропологічне упредметнення філософії Володимира Шинкарука

Abstract

В контексті новоявленого постання Київської філософської школи, що започаткована під завісу 50-их років минулого століття П.В. Копніним, різнобічно, аргументовано і цілісно висвітлюється творчість відомого українського мислителя Володимира Іларіоно-вича Шинкарука (1928-2001). Зокрема, не лише ставляться, а й знаходять адекватні путівники-способи розв’язку засадничі проблеми філософії як світогляду, науки, форми суспільної свідомості і феномена культури: її предмета та його місця у царині історії філософії; співвідношення останньої з наукою, світобаченням, культурою, мисленням і практикою суб’єктного повсякдення; духовних регуляторів людської життєдіяльності - віри, надії, любові, свободи, відповідальності, творчості, духовності, місії філософа; екзистенційно-антропологічного усистемлення розлого вмотивованого, пристрасного і водночас максимально дисциплінованого, авторського філософування; методологічного і суто парадигмального обґрунтування сучасного історико-філософського дискурсу. In the context of a rebel of Kyiv Philosophical school founded in the late 50th by P. Kopnin, the author represents the work of famous Ukrainian thinker Volodymyr Shynkaruk (1928 – 2001). In particular, the author represents the ways of solving the basic problems of philosophy as a science, the form of public consciousness and a phenomenon of culture: its subject and its place in the area of the history of philosophy; correlation of the last with science, culture, thinking and the practice of subjective every-day life; spiritual regulators of human life – faith, hope, love, freedom, responsibility, creativity, spirituality, mission of a philosopher; existential-anthropological systematization of the spreading motivated, passionate and at the same time exceptionally disciplined author’s way of philosophizing, methodological and particularly paradigmatic substantiation of modern historic-philosophical; discourse.