Оцінка конкурентоспроможності національної економіки через призму розвитку освіти в Україні

Abstract

У статті проаналізовано вплив освітнього фактору на конкурентоспроможність національної економіки. Досліджено місце України в міжнародних рейтингах за індексами глобальної конкурентоспроможності, людського розвитку, економіки знань, інноваційного розвитку тощо. Встановлено, що освітній потенціал достатньо високо оцінено світовою спільнотою. Вагомим недоліком міжнародних рейтингів, де враховується освітня складова, вважаємо проведення лише кількісного, а не якісного аналізу ринку освітніх послуг та людського капіталу різних країн. Серед основних перешкод для розвитку освітніх послуг в Україні є демографічні (негативний природний приріст, недостатня чисельність абітурієнтів, значні міграційні процеси) та економічні (значне зниження реальних доходів населення, низька рентабельність інвестицій у вищу освіту, високі рівні безробіття та інфляції) тощо. До проблем, які залишилися невирішеними від часу здобуття Україною незалежності, належать розрив між попитом підприємств та пропозицією підготовлених навчальними закладами фахівців, неефективне використання бюджетних коштів, відсутність мотивації для розвитку персоналу та підвищення їх кваліфікації, високий рівень корупції тощо. Спостерігається тенденція до збільшення чисельності населення, яка здобуває освіту за кордоном. З метою подолання негативних наслідків у сфері освіти та перетворення її на ключовий чинник майбутнього економічного зростання у 2014 р. уряд розпочав низку реформ, які охоплюють системи початкової, середньої та вищої освіти. Ці реформи, на наш погляд, мають характер «шокової терапії», соціального експерименту, елементи якого є недостатньо продуманими. У коротко- та середньостроковій перспективі це однозначно призведе до підвищення рівня безробіття, скорочення доходів населення, а відповідно – до поглиблення кризових явищ. У довгостроковій перспективі за умови зниження рівня корупції та подолання інших негативних явищ системної кризи, яку нині переживає Україна, можуть з’явитися позитивні результати щодо скорочення державних витрат у ринок освіти. На нашу думку, такі реформи не здатні забезпечити якісного підвищення підготовки фахівця, публікативної активності викладачів та науковців щодо проведення наукових розробок тощо.The article analyzes the impact of educational factors on the national economy competitiveness. It has been researched Ukraine's place in the international rankings dealing with the global competitiveness index, human development, knowledge economy, innovation development etc. It has been established that educational potential is highly appreciated by the international community. The fact that it has been carried out only a quantitative, but not qualitative analysis of the educational market and human capital assets in different countries is considered to be a significant disadvantage of international rankings taking into account the educational component. Among the main obstacles of educational services development in Ukraine are demographic (negative natural growth, insufficient number of applicants, significant migration), economic (significant reduction in real incomes, low profitability of investment in higher education, high unemployment rate and inflation) and others. The problems that remain unresolved from the time when Ukraine gained its independence are the gap between business demand and educated specialists supply, inefficient use of public funds, lack of motivation for staff development and improvement of their skills, high level of corruption and so on. There is an increased tendency among the population to get education abroad. The government initiated a series of reforms covering systems of primary, secondary and higher education to overcome the negative effects on education and its transformation into a key factor for future economic growth in 2014. These reforms, in our opinion, are somehow a "shock therapy", a part of social experiment with elements that are not well thought out. In the short and medium term, it will definitely lead to increased unemployment, reduced incomes of population and crisis deepening. In the long run, it can have such positive results as reducing public expenditure into the education market on the condition of the reduction of corruption and overcoming of other negative phenomena of systemic crisis. In our opinion, these reforms cannot provide qualitative training improvement of a specialist, publishing activity of teachers and scientists conducting scientific researches, etc.