Постмодерні концептуалізації понять "особистість" та "життєвий шлях"

Abstract

У статті проведено порівняльний аналіз модерної, індивідуалістичної персонологічної парадигми та парадигми постмодерної, соціокультурної з ії акцентом на самоконституюванні особистості у взаємодії, діалозі з різними життєвими контекстами. Постмодерну особистість досліджено як творчу, відкриту, діалогічну, готову до розуміння і прийняття. Структуру життєвого шляху розглянуто як ризому, що передбачає можливість численних інтерпретацій взаємовпливів пережитого й очікуваного, запланованого. Показано, що відсутність векторної спрямованості життя, ієрархічної вмотивованості, лінійної каузальності дає змогу особистості як оповідачеві проявлятися в сюжетно і жанрово різних наративах. The results of comparison of modern individualistic personal-orientated framework and postmodern socio- cultural framework with its emphasis on personality as a self-constitutive dialogical process in different life-contexts are presented. Postmodern personality is treated as a creative dialogical structure, which is ready to understand and to accept. The life-way is considered as a rhizome with its multiple interpretations of interactions between experience, expectations and plans. The connection between the lack of such elements as vector orientation of life, hierarchical order in motivation, linear causality from the one hand and the plot and genre variability of narratives as instruments of personal expression from the other is shown.