Фактор сировинного багатства в реалізації макропруденційної політики.
Loading...
Date
Authors
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Економічна теорія. – 2017. – № 2. – С. 50-68
Abstract
Гіпотетично фактор сировинного багатства мав би бути достатньо вагомим у мотивації до інтенсивності використання макропруденційних інструментів. Ця гіпотеза тестується емпірично на основі вибірки зі 117 країн та 38 країн багатих на ресурси. В загальному вона підтверджується, беручи до уваги результати регресійного аналізу. Однак перехід на макропруденційне регулювання в країнах з плаваючим курсом та таргетерами інфляції виглядає більш активним. Групування сиро-винних економік за принципом "політичний режим - режим обмінного курсу" до¬зволив виділити три модальності макропруденційної політики: вона є свідченням розвитку контрциклічних інструментів поза акцентом на сировинному факторі проциклічності фінансової системи (демократії); вона є продовженням політики регулювання потоків капіталу (слабкі демократії); вона є способом забезпечення стабільності та контролю за фінансовою системою (автократії). Робиться висновок про необхідність посилення уваги до сировинного фактора фінансової нестабільності як орієнтиру розвитку макропруденційного інструментарію в Україні.
Description
Макропруденційна політика, адресована проциклічним та крос-секторним вимірам системної фінансової вразливості, теоретично мала би активно впроваджуватись у багатих на ресурси країнах, беручи до уваги посилення зв’язку між шоками сировинних цін та реверсами в потоках капіталів. Активне запровадження такої політики дозволяє послабити проциклічність фінансової системи, зумовлену глобальним сировинним циклом, нейтралізувати концентрацію ризиків та їх поширення з екстрактивних у суміжні сектори, послабити конфлікт між ціновою, курсовою та фінансовою стабільністю, а також опосередковано елімінувати макрофінансові передумови "голландської хвороби". Водночас така політика може наражатись на певний опір, зумовлений небажанням окремих груп отримувати переваги під час сировинних бумів чи перекладати тягар пристосування до сировинних шоків на інших.
Keywords
Чутливість сировинних цін до коливань глобальної ліквідності демонструє наявність суттєвої вразливості сировинних країн і на фазі експансії, і на фазі стиснення. Дедалі частіше артикульована проблематика сировинних суперциклів ще більше загострює проблему оптимального вибору у сфері економічної політики: як забезпечити пристосування країни до відповідних коливань, підвищити макрофінансову стабільність, реалізувати структурні наміри із подолання сировинної залежності в умовах, коли передбачення поведінки цінового тренду стають дедалі більш непевними. Фінансова інтеграція та внутрішній фінансовий розвиток у країнах, багатих на ресурси, не стільки полегшує ситуацію, скільки ускладнює. До традиційних проблем із коливаннями реального ефективного валютного курсу, нестабільної інфляції, політико-інституціональними складнощами з реалізацією контрциклічної фіскальної політики додаються нові виклики. Коливання фінансових змінних нелінійно відбивають ціновий сировинний цикл. Завдяки цьому експортери сировини стають чи не найбільш радикальним прикладом проциклічності фінансової системи., Ключові слова: макропруденційна політика, сировинні економіки, фінансова стабільність, потоки капіталу, зовнішні шоки.
Citation
Козюк В. Фактор сировинного багатства в реалізації макропруденційної політики / Віктор Козюк // Економічна теорія. – 2017. – № 2. – С. 50-68.