Механізм стратегічного управління гнучким економічним розвитком залізорудних підприємств

Abstract

В основу статті покладена ідея формування концептуальних засад стратегічного управління гнучким економічним розвитком залізорудних підприємств, заснована на визначенні оптимального розміру реалізації продукції на внутрішньому та зовнішніх ринках з урахуванням їх перспективності та забезпеченням максимально можливого рівня прибутковості суб’єктів підприємницької діяльності. У статті робиться наголос на тому, що на сьогодні практично всі вітчизняні суб’єкти господарювання працюють в умовах кризи або післякризового синдрому. Наголошується, що економічні кризи відбуваються циклічно, однак з кожним разом глибина кризи стає більшою, а післякризовий період – щораз довшим. Як наслідок, усі підприємства та й фізичні особи, переживають наслідки таких криз щораз тяжче, а для проходження післякризового періоду витрачається щораз більше різноманітних ресурсів, які можна було б спрямувати на проекти щодо власного розвитку. Визначено, що головними перешкодами гнучкого економічного розвитку підприємства є високий ступінь зношення основних фондів, низька продуктивність праці, низька якість персоналу, недосконалість системи ціноутворення на продукцію, низька інвестиційна активність підприємств тощо. Сформовано ключові принципи системи стратегічного управління гнучким економічним розвитком залізорудних підприємств. Доведено, що в сучасних умовах світового господарства щораз більшої важливості набуває необхідність переформатування структури й змісту системи стратегічного управління гнучким економічним розвитком промислових підприємств та адаптація їх бізнес-напрямків до умов трансформаційних перетворень сучасних конкурентних ринків. Розроблено математичну модель, що характеризує систему поділу виготовленої продукції для реалізації на декількох ринках. Виявлено, що класичний підхід вирішення такої задачі, який полягає в максимізації прибутку, не є абсолютно правильним у цьому випадку. Показано, що розв’язок зазначеної задачі полягає в максимізації прибутку від реалізації з одночасним збереженням мінімально допустимих обсягів реалізації продукції на перспективних ринках при умові їх мінімально доцільної прибутковості. Зауважено, що при стратегічному плануванні необхідно реалізовувати певну частину власної продукції на ринках, які зараз не є найбільш прибутковими, однак у перспективі можуть мати гідне місце серед інших саме для конкретного підприємства. Визначено, що задача оптимізації полягає у розрахунку конкретних обсягів продукції, яку необхідно реалізовувати на кожному з ринків. З урахуванням сучасної трансформації ринкового простору та необхідності постійної адаптації методів стратегічного управління в статті запропоновано підходи до формування комплексної системи стратегічного управління гнучким економічним розвитком залізорудних підприємств.The article is based on the idea of forming the conceptual foundations of strategic management of flexible economic development of iron and ore enterprises. It is based on the definition of the optimum size of sales of products on the domestic and foreign markets, taking into account their perspective and ensuring the maximum possible level of profitability of business entities. The article emphasizes that today almost all domestic business entities operate in a crisis or after-crisis syndrome. It is noted that economic crises occur cyclically, but each time the depth of the crisis becomes larger, and the post-crisis period is ever greater. As a result, all enterprises and individuals who are experiencing the consequences of such crises are more and more difficult, and for the post-crisis period, more and more diversified resources are spent that could be directed to projects for their own development. It is determined that the main obstacles of flexible economic development of the enterprise are the high degree of deterioration of fixed assets, low productivity, low quality of personnel, imperfection of the system of pricing on products, low investment activity of enterprises, etc. The key principles of the system of strategic management of flexible economic development of iron and ore enterprises are formed. It is proved that in today's world economy the importance of reformatting the structure and content of the strategic management system with flexible economic development of industrial enterprises and adapting their business directions to the conditions of transformational transformations of modern competitive markets becomes increasingly important. The mathematical model describing the system of division of manufactured products for realization on several markets is developed. It is found out that the classical approach to solving such a task, which is to maximize profits, is not absolutely correct in this case. It is shown that the solution of this task is to maximize the profit from sales with the simultaneous preservation of the minimum allowable volumes of sales of products in promising markets, provided they provide the minimum reasonable profitability. It is noted that in the strategic planning it is necessary to implement a certain part of own products in the markets which are not currently the most profitable, but in the long run may have a decent place among others for the particular enterprise. It is determined that the problem of optimization is to calculate the specific volumes of products that need to be implemented in each of the markets. Taking into account the current transformation of market space and the need for constant adaptation of strategic management methods, the article proposes approaches to the formation of a complex system of strategic management of flexible economic development of iron ore enterprises.