Рефлексія епістемологічних засад сучасної соціології

Abstract

Загострення кризи розвитку будь-якого соціального об’єкта завжди спричиняє актуалізацію більш прискіпливого розгляду його витоків і першооснов. Для соціології - це епістемологічні засади всього масиву напрацьованого знання. У статті висвітлені способи розгляду та критичного переосмислення цих засад. Окремо аргументовано той факт, що пересічний вітчизняний соціолог стикається з проблемою не тільки вибору теоретичної позиції, концепції чи моделі із фактично безлічі теоретичних уявлень, а й із потребою рефлексивного визначення своїх світоглядних та ідеологічних орієнтирів, методологічного обґрунтування епістемологічної презентації об’єкта соціологічного пізнання та з’ясування його соціальної сутності як взаємодоповнення феноменального та ноуменального змістових вимірів. У цьому контексті демонструються інтелектуальні картини несамокритичності українських соціологів стосовно визначення епістемологічних передумов-координат пізнавальної творчості соціо-гуманітарного тематичного спрямування. Worsening of the crisis of the development of any social object always causes the actualization of a more scrupulous analysis of its sources and original grounds. For sociology these are epistemological grounds of the whole body of acquired knowledge. In the article the means of analysis and critical re-evaluation of these grounds are uncovered. Besides the fact that an average Ukrainian sociologist faces the problem not only to choose a theoretical position, concept or model out of variety of theoretical ideas, but to reflectively define his own ideological aims, methodological substantiation of epistemological presentation of the object of sociological knowledge and its social substance as mutual supplement of phenomenal and nouminal contextual dimensions has been substantiated. In this context the intellectual pictures of less than critical self-evaluation of Ukrainian sociologists concerning the definition of epistemological preconditions – landmarks of notional activity of socio-humanitarian thematic direction have been demonstrated.