Розвиток державної фінансової підтримки в галузі водопостачання та водовідведення

Abstract

Досліджено еволюцію форм державної фінансової підтримки громадян у галузі водопостачання та водовідведення з часів здобуття Україною незалежності. Встановлено, що вона надається громадянам з метою виконання принципу соціальної справедливості у формі пільг, дотацій, субсидій, які одночасно є видами фінансових ресурсів для підприємств. Вони також отримують фінансування з Державного бюджету України на модернізацію водопровідно-каналізаційної інфраструктури, а також пільги з оподаткування. Таким чином виокремлено сфери державної фінансової підтримки в галузі водопостачання та водовідведення залежно від суб’єкта економічних відносин, на яких вона спрямована: громадяни та суб’єкти господарювання. Відстежено та обґрунтовано наявність шести етапів у розвитку державної фінансової підтримки населення в сфері водопостачання та водовідведення, що вплинуло на формування власних фінансових ресурсів підприємств: 1) 1991–1995 рр., переважання бюджетних дотацій у структурі фінансових ресурсів підприємств галузі, які надавалися виробникам з метою відшкодування вартості послуг; 2) 1995–1998 рр. – поступове перенесення тягаря плати за послуги на населення, яке сплачувало 60% вартості послуг, зростання ролі субсидій; 3) 1998–1999 рр. – збільшення відшкодування населенням вартості послуг до 80%; 4) 1999–2006 р. – відміна низки пільг у 2000 р., що призвело до зменшення їх частки у структурі фінансових ресурсів, подальше збільшення питомої ваги субсидій; 5) 2006–2011 рр. – формування власних фінансових ресурсів підприємств галузі за рахунок пільг, дотацій на відшкодування різниці в ціні та субсидій; 6) з 2011 р. – донині – збереження тенденцій попереднього періоду, зростання частки субсидій. Акцентовано на тому, що незважаючи на проведення реформ у сфері державної фінансової підтримки громадян, проблеми значної заборгованості населення за спожиті послуги та невідшкодування тарифом на послуги фактичної собівартості залишаються актуальними.