Формовияви девіантної поведінки у сучасних молодіжних субкультурах та їх соціально-психологічний аналіз

Abstract

У статті досліджено соціально-психологічні передумови, причини і формопрояви делінквентної поведінки молодіжної субкультури ПВК «Редан» в умовах війни. Зокрема, виокремлено та рефлексивно обґрунтовано шість основних груп передумов і причин, які взаємопосилюють одна другу і мають кумулятивний ефект, а саме: 1) психосоціальні особливості цільової аудиторії (підліткова конфліктність, агресивність, протестність, деструктивне самоствердження тощо); 2) вивільнення/пониження психічного напруження, пов’язаного з відчуттям власної безпорадності та втрати контролю над ситуацією в умовах війни; 3) компенсаторні механізми примусової ізоляції, спричиненої пандемією COVID-19, повітряними тривогами, дистанційним (онлайн) навчанням, гаджетизацією та квазівзаємодією у соціальних мережах, сезонною (зимовою) гіпоактивністю тощо; 4) деструктивне заміщення фактично відсутніх в освіті та дозвіллі альтернативних просоціальних масових і колективних форм роботи (культурно-масових, спортивно-масових та ін.), котрі б максимально задовольняли соціальні потреби сучасної юні; 5) наслідування підлітками насильницьких патернів виховних впливів у сім’ї (вирішення суперечок ляпасами, підзатильниками, погрозами тощо) чи/та жорстоких симуляційно-віртуальних ігор в Інтернеті; 6) зовнішні проєктивні впливи, що стали своєрідними тригерами чи каталізаторами об’єктивно існуючих передумов масового формовияву делінквентної поведінки серед представників конкретної молодіжної субкультури. The article examines socio-psychological prerequisites, causes and form’s manifestations of delinquent behavior of the youth subculture “Redan” PMC in wartime conditions. Particularly, six main groups of prerequisites and reasons, which mutually reinforce each other and have a cumulative effect, are singled out and reflexively substantiated, namely: 1) psychosocial features of the target audience (adolescent conflict, aggressive­ness, protest, destructive self-assertion, etc.); 2) release/reduction of mental stress associated with the feeling of one’s own help­lessness and loss of control over the situation in the war con­ditions; 3) compensatory mechanisms of compulsory isolation caused by the COVID-19 pandemic, air raid alarms, distance (online) learning, gadgetization and quasi-interaction in social networks, seasonal (winter) hypoactivity, etc.; 4) destructive substitution of alternative pro-social mass and collective forms of work (culture-mass, sports-mass, etc.) that are actually absent in education and leisure, which would maximally satisfy the social needs of modern youth; 5) adolescents’ imitation of violent patterns of educational influences in the family (resolving disputes with slaps, the dope slap, threats, etc.) or/and violent simulation-virtual games on the Internet; 6) external projective influences which became a kind of triggers or catalysts of the objectively existing prerequisites for the mass form’s manifestations of delinquent behavior among representatives of a specific youth subculture.