Урбоцентричний погляд на екологічний вимір держави добробуту.

Abstract

Глобальна тенденція концентрації населення в містах та посилення агломераційних ефектів виробництва, споживання, руху капіталів, нагромадження активів, генерування інновацій не лише актуалізує питання співвідношення екологізму та урбанізму, а й обумовлює зміщення дослідницького фокусу з аналізу екологічної складової добробуту держави на екологічну складову добробуту міст.

Description

Порівняння рангів досліджених міст за критерієм стану довкілля та за GPCI засвідчило наявність помірної кореляції між ними (коефіцієнт кореляції Спірмена rs = 0,440, при rst = 0,396 для p < 0,01), що підкреслює вагому роль стану довкілля у прояві глобального «магнетизму» міст. Результати кореляційного (коефіцієнт кореляції Пірсона між станом довкілля та привабливістю для життя у світових мегаполісах r = 0,463, р < 0,01) та регресійного лінійного одно- та багатофакторного аналізу підтвердили припущення, що привабливість міста може бути суттєво обумовлена екологічним фактором. Побудована матриця міст-мегаполісів за співвідношенням «економічний розвиток-екологія» ілюструєможливість розірвання на рівні міст «зачарованого кола» бідності і поганої екології. Зміщення у бік агломеративної концентрації населення та зайнятості слугує підтвердженням затребуваності розширення таксономії держави добробуту за рахунок індикатора екологічного її стану.

Citation

Козюк В., Гайда Ю., Шиманська О. Урбоцентричний погляд на екологічний вимір держави добробуту / В. Козюк, Ю. Гайда, О. Шиманська // Економічний аналіз. – 2017. – Том 27 (№ 3). – С.37-48.

Collections

Endorsement

Review

Supplemented By

Referenced By