Систематика навчальних завдань модульно-розвивального підручника

Abstract

У широкому розумінні проблемність трактується як порушення рівноваги між індивідом і світом, що спричинює розгортання актів пізнання. Вона є атрибутивною характеристикою будь-якого пізнавального процесу, закономірністю навчального пізнання і творчого мислення, сутнісним чинником і показником розумового розвитку учня. За A.B. Фурманом, проблемна ситуація - це системоутворювальний, обов’язковий компонент навчального пізнання, основним призначенням котрого є породження продуктивних творчих процесів мислення учня, стимулювання його інтелектуального й особистісного розвитку, внутрішньої та зовнішньої самореалізації. Системними новоутвореннями-чинниками внутрішньої проблемної ситуації є проблемно-діалогічні форми свідомості (задача, запитання, проблема тощо), взаємодо-повнення яких у цілісному акті пізнання й визначає ефективність проблемного учіння [ 67, с. 117 — 118]. Здебільшого ядро навчальних проблем становлять усвідомлені учнем пізнавально-смислові суперечності, а система проблемних задач - кожна із цих суперечностей, тільки відображена за допомогою різних знакових форм (моделей). Отож проблемна ситуація зазвичай є генетично первинною стосовно задач, проблем і запитань [ 67, с. 56]. Проблемна задача і проблемне запитання, посідаючи місце одиничних формоутворень у пізнавальній сфері особистості, завжди вказують на тимчасову відсутність у суб’єкта засобів розв’язку, відображають квінтесенцію, суть внутрішньої проблемної ситуації [67, с. 124]. Дане трактування перегукується з поняттям задачі у смислі Ньюелла - як ситуації, що вимагає від суб’єкта певної дії, спрямованої на знаходження невідомого на основі використання його зв’язків з відомим за умов, коли суб’єкт не володіє способом (алгоритмом) цієї дії [1, с. 137].