Поняттєво-категорійне поле і наукові підходи до розуміння взаємодії у психології

Abstract

У статті розглянуто сутнісне змістове наповнення базових дефініцій, які окреслюють серцевинний значеннєво-смисловий контур основних понять -“взаємозв’язок”, “взаємини міжособистісні”, “інтеракція”, “взаємовплив”, “соціальний зв’язок”, “взаємодія” - у контексті методологічного аналізу піднятої проблематики; диференційовано та здійснено логіко-порів-няльне зіставлення основних різновидів міжсуб’єктної взаємодії (соціальна, міжособистісна, педагогічна, модульно-розвивальна); теоретично виокремлено атрибутивні о знаки-характеристики взаємодії й критеріально розмежовано основні форми організації психосоціальної активності людини (контактування, дія, реакція, діяльність, поведінка, взаємодія, взаємовплив, учинок, взаємини, відносини), а також висвітлено сутнісні характеристики-параметри найбільш відомих теорій, наукових підходів і концепцій як базових форм організації наукового знання, у межах яких відбувається науковий дискурс феномену взаємодії у сучасній теоретичній та емпіричній психології. The article deals with the essential content filling of the basic definitions, which outline the core semantic-meaning contour of the basic concepts - “interconnection”, “interpersonal relationships”, “interaction”, “mutual influence”, “social connection”, “interaction” - in the context of the methodological analysis of the raised problem; differentiated and carried out logical and comparative juxtaposition of the main varieties of interpersonal interaction (social, interpersonal, pedagogical, modular-developmental); theoretically singled out attributive features-characteristics of interaction and the criteria are distinguished the main forms of organization of human psychosocial activity (contact, action, reaction, activity, behavior, interaction, mutual influence, the deed, relationships, relations) and also are highlighted the essential characteristics-parameters of the most well-known theories, scientific approaches and concepts as basic forms of organization of scientific knowledge, within which there is a scientific discourse of the phenomenon of interaction in contemporary theoretical and empirical psychology.