Плюсові дерева дуба звичайного та скельного як об'єкти збереження генетичних ресурсів in situ

Abstract

Наведено результати інвентаризації та дослідження плюсових дерев дуба звичайного та дуба скельного в Західному регіоні України (Івано-Франківській, Львівській, Тернопільській, Чернівецькій обл.). Виявлено і встановлено точні географічні координати 174 плюсових дерев дуба звичайного (88,3 % від кількості відібраних) та 27 плюсових дерев дуба скельного (90 %). Більшість дерев дуба звичайного (83,9 %) представляють Придністровський лісостеповий лісонасінний район та майже усі (99 %) грудові умови екологічного ареалу виду. Плюсові дерева як дуба звичайного, так і дуба скельного відображають найбільш повно генофонд тільки окремих популяцій (Прут-Дністровської, Прут-Сиретської, Товщівської, Улашківської). Встановлено, що незначна кількість біотипів дуба звичайного і скельного відповідають критеріям плюсових дерев І категорії. Це є ще одним свідченням збіднення генетичного фонду дібров і аргументом нагальності реалізації заходів його збереження. Випробування півсібсів і сібсів плюсових дерев є необхідною умовою оцінювання їх селекційного потенціалу та цінності їх як об'єктів генозбереження in situ. Some results of the inventory and of the research plus trees of pedunculate oak and sessile oak in the western region of Ukraine (Ivano-Frankivsk, Lviv, Ternopil, Chernivtsi regions) are presented. One hundred seventy four plus trees of pedunculate oak (88.3 % from selected) and 27 plus trees of sessile oak (90 %) are researched and there exact geographical coordinates are identified. Most of plus trees of pedunculate oak (83.9 %) represent the seed zone "Foreststeppe prydnistryanskyi" and almost all (99 %) "grud" environmental conditions of the ecological area of species. Oaks plus trees reflect more fully the gene pool only certain populations (Prut-Dniester, Prut-Siret, Tovschiv, Ulashkivzi). A small number of biotypes of pedunculate oak and sessile oak are found to meet the criteria of plus trees of first category. It testifies to the genetic fund depletion of oak and it is the argument of urgency the implementation of measures to its conservation. Progeny tests of half-siblings and siblings of oak are essential to assess their breeding potential and their value as objects of gene conservation in situ.